іб5 Бы. БЬ. БЪ. ібб Яіл/ііъ no твое.иу, ло вшнеліу. Бычлчш, чья. Ч!.с. Быку іглн быкадгь прииад.ісжаіцій, свойствсшіый. ііычкііъ, чка. м. і. ум. сл. бъікъ. БычГіться, ( быгусл, ійшся.) гл. возвр. * Упряшшіься. Быѵйще, а. м. 5. увсл. сл. бъікъ. Бьічііі, ья. ье. см. быійгій. Бычокъ, чка. Рыба. Coitus niger. Бф. Бігллище^ а. ср. 5. Ристаляще; мѣсто опрсдѣлеіпюе и.ш устросішое для ■ Бі,г\іііЕ, я. ср. і. Дѣпсінвіе бѣіѵіющаго; скорос двнженіе тагаміі оиіъ одиого мѣсша къ друѵому. Біглть, гл. ср. і. і^Діілагаь скорос двпжсиіс шагамв отъ одпого мѣста къ другому. а) Оіплучаться, паходііться въ бѣгахъ, укрывашься. —Лікатъ въ запускгі, Сосшязаться, шорвтьса съ кѣмъ въ бѣгу, чшобы вьшередпшь другаго, вмѣстѣ бѣгущаго. Бѣглгься, гл. взаим. Бѣгаіпь съ кѣмъ въ запускн. Бьгнвлть, многокр. д. гл. біогатъ. Бііглкцъ, а. м. і. Тотъ, кшо бѣгаетъ, укрывасшся, ошлучастся самовольно отъ спосго лшлшца или иачальспіва. Бігло, нар. * Скоро , проворво. Чи~ іѣатъ бпгло. Бѣглость, и. ж. 7- Остпрогаа разума. Б-вглый , ая. ое. і) Кошорой бѣгаспгь илп убѣжалъ, ушелъ^ скрылся ошъ свосго жплііща, ііачалі.сіпва. 2)* Осгарыіі, проішцашслыіый. Ліъглой у.гіъ. Лпгмя голова. —Бтьглой огонъ илн бшпаліониый огонъ. Въ восшюмъ парѣчіц шакъ называегпся сшрѣльба бсзпрссгаашіая u пѣсколько времсші продолжающаяся. Бъглянкл^ іі. ж. 6. Укрывающаяся, ошлучпвшаяся самоволыю огпъ жнлища. Бѣговьііі, ал. бе. Къ' бѣгу прішадлелсащій, Оішюсящпіся. Бтомъ, nap. Бѣгучи скоро, lie шагомъ. Біъжатъ б/ъгомъ. Бѣготіія, н. ж. 6. въ просгаор. Часгаос f бѣгаиіе взадъ н впсредъ, піуда и сюда. Бѣгство, а. ср. 5. Бѣжаіііс , побѣгь; искапіе спасспія въ удалсіііп огаъ какой опасхюсіпн. Къ Лвр. 1 1, 5^. Бігствовлть, (біьгствую, сшъ,) гл. ср. Ъі. 5Лбѣгашь чего, усшраиягаься чсго. Бегуіікцъ, іща. м. і. Ошвѣсъ илп указашсль па квадрапшѣ. Ратн. yCM. ъаспь. I. стр. 189. Бізгупка, и. ж, і, Болѣзпь, бъ когаороп чсловѣкъ ходить тпхо пс можстъ, a no исволѣ бѣгастъ отъ ускорнгаельпаго двііжснія мышекъ къ хождеііію с.іужащихъ. Бымгь, а. м. і. ij стар. Обратігвшшся въ бѣгство отъ страха, огат> опасносгаіг. Дамъ всл сопроупавішл твоя вг, бѣгуиы. Мсх. аэ. ау- !і ) Рмсакъ ; лошадь наѣзженая, когпорая бысшро бѣгаетъ рысыо, a uc въ скачь. Бфгучш, ая. ое. —■■гг,ча. че. і) Текучій. Рпѵутъ весъаш бпгугій мсталлъ. і) Лшііочш, удобоіізмѣпліоіцій СВОЙ цвѣптъ. Розовой цвтьтъ бгьгугъ. Біи-ь, а. м. і. і) Бысшрое тествіе. з) Мѣсто опредѣлеішое н устросішое для коискаго рпстаііія. Бт.дл., ьі. ж. 6. Иесчасггаіый случай , злокліочепіе. —Ііословіща: БнЛа глупости сосіъдъ } ш. е. иссчасшія приключаюпіся болѣе отъ нашегО иеразумія, перадѣиія, оплошиосшп. —БпЪьг no бѣЪаліъ. т. е. одца бѣда за др^гою. Бтідптп, (біъоп-Ьу, Ътіт) гл. д. 8о. Убѣждать, поиуждать, нудпть. Ирол. ІЪнв. 6. Бедпкпекъ, иька. нько. ум. сл. бѣЪспъ. Бѣдііепькш, ая. ос. Бѣдный, сожалѣпід досгаойпыц. Бідиёнько, нар. Ые богашо^ скудпспьр. ко, Бідішкъ, а. м. 1. спгар. Калѣка , человѣкъ увѣчпый, лішшвіпійся какого ітбудь тѣлеспаго члена. Бідіго, nap. Скудно. Бѣдпость, ц. ж. 7- Ншцета, скудосшь, убожсство , псимущество , псдоста» точество погаребпаго для жпзші. Бѣдпый, ая. ое. — дснъ, дпа. дпо. і) Убогій, пепмущііг, лпщііг, пуждающійся въ потрсбігомъ. а) иссчасганыіі, злополучпый, со;калѣпія доспіойиыц. 5) Въ Славепскомъ язьши значишъ шіогда увіічпаго, которой лншился какого либо тѣлестіаго члена. Приступпіші къ иеліу юароЪа лтози у иліуще съ собою згромілл } слтіъіл, 6]іа>ііъіл} и ипыл лиіоги. Мапю. і5. 5о. Бідиѣ, пар. Нсудобь, нсудобпо, пірудію, ііесіюспо, шяжко. Свл.іуютъ бреліела тлжка и, биЪ/иъ носима, Мато. аЗ. 4. Біздиіітв, (сов. д. обгъдіттъ,) гл. ср. 5. Бѣдиммъ дѣлашыя, сшаиовшпься; въ бѣдіюсіш. приходить. Бьдпяга, и. общ. б. иросшопар. Человѣкъ баідаып, іісішущій, иесчастньш, досгаойиьш соліалѣиія. *
RkJQdWJsaXNoZXIy NTc0NDU4