бзЗ Го. стонар. У кого голова вслнка. Головлстый, ая. ое. —васіУіъ, сша. сшо. Ііольшую голову ішѣющій. і^оловачъ, а. м. з. Тоже, чшо го.говсістъъй. Головачъ, а. м. з. і) Cottus goblus. cm. 6ы?іъ рыба. a) Scarabeus cephalotis. Жукъ. Головлшкіі и Головяшки, шскъ. ж. 6. Передияя часшь у пошевней и у саыей. Головёшка, и. ж. 6. умеп. сл. головня. Головйзііа, ы. ж. 6. Болыиая рыбья голова. Головйзііа бплужъЛу осетровал. Головнца, ы. ж. 6. Родъ брагп, которая прн гнаніи горячаго вина снимаёіпся. Голбвкл, и. ж. 6. і) Голова. а) Кругловаптои корешекъ, шакже н макрвка у пѣкошорыхъ расшспій, зелій огородпыхъ. Луковигпая, %сспоінал головка. Маковъіл головім. 3) Бсрхпій конецъ у булавкп илп у другаго чего варочио округлеппый, шаровпдиый и острому концу проішівуположешіый. Вулавогнал голоака. 4) ІІІаріікъ мѣдный па жслѣзиыхъ рѣшеткахъ. 5) * Лучшія вещіі изъ одіюго рода опыхъ. Голбвкд, п. ж. 6. Прп персгоикѣ первое крѣпкое вішо. Голбвкп пбтушыі. JJamium purpureum. Трава однолѣтняя. Головшікъ, а. м. і. стар. Уголовпый пресгауптікъ. ПравЪ. Рус. стат. 3. Головіійстый, ая. ос. Говоря о хлѣбѣ, испорчеішый распіеііісвіъ головпсю. Головшіца, ы. ж. 6. стар. .Головпой уборъ, повязка. Головіійчесіво, а. ср. 3. стар. Убійсшво и пеня за оіюе. ПравЪ. Руск. Головпь'!!0!, ая. бе. і) На головѣ находящійся или иоснмый. Голооиые волосъі. Головпой платокъ. а) Въ головѣ паходящійся. Головиал болъ. Головіюй лоліъ. 3) * Отборш.ш, лучіиій. Да къ толіу иЪти болыасліу головноліу сиарлду на обѣпм стороиаоіъ вверху и внггзу. Pamir. Уст. 53. ч. і. Головпой товаръ. Головпой порохъ. Головпя, п. ж. 6. Осгаагаокъ дсрева пе совсѣмъ сгорѣвшаго. Головия, н. ж. 6. Lilium temulentum. Ъыліс колоснспіое, расшущее между хлѣбпымц посѣвамн. Головокружеше, я. ср, 4- Кружепіе въ головѣ. Головолбмиый, ая. ое. і) Требуіощій великаго вниманія, крайняю разсуждспія. Головололтой дтъло. ГоловоГо. '5й^ ломнъіл науки. а) Могущій закружпяіь голову. 'Габакъ головолоапшй. Головоломщши, ы. ж. 6. проспіонар. To, чшо шрудію поняшь, шребующсе великаго вниманія, прошщашя. Головолбмъ, а. м. і. Cicuta. Трава. см. оліёгъ. ГоловоиЬѣ, а. м. і. въпросшор. ' Сорвапецъ, забіяка, дсрзосшный. Голбвочкд, и. ж. 6. ум. сл. головка. Головствб, а. ср. 3. Вышсдшее изъ уногпрсб. Сгааршішсгаво. Дрсви. Мпѳл. г 7-. 577J оловуічка, и. ж. о. умеи. сл. голова. Голбвчлтый, ая. ое. Пмѣющш одііу іі.ш миого головокъ. Говоришся о расшеніяхь съ головкамп. Головгашыйлсиъ. Головщіікъ, а. м. і. Головіцйца, ы. яс. 6. Въ обіішеляхъ: усшавщпкъ въ иѣніи. Гбловы, бвъ. ж. 6. Во мполгесшв. чпслѣ шокмо упошреб.іяемое: часшь сапо» говъ^ліосиу іюгп покрывагоіцая. ПриЪгьлатъ иъ сапогаліъ ?6ловы. Головяшки, скъ. лс. 6. Передііяя часшь у сапсіі. Гологрздый, ая. ое. Голую, іш чѣмъ нс закрышую грудь ішѣіощій. Голодлніе, я. ср. 4- Алкапіе, чувсшвованіе голода. Голодать, гл. ср. і. Алкашь, ѣсшь хотѣшіі, чувсшвовагпь голодъ. Голодйіь, (и. вр. голожу, Ъйии,^) гл. д. 88. ІТрпчшіяшь голодъ , засшавллшь шерпѣшь пулчду въ пропішіаігііг. Голодіікпько, nap. Доволыю голодпо. Го.іодніхоііекъ, ііька. иько. иар. Очспь голодеяъ. Голодпо, nap. ІІечего ѣсшь, имѣя недосшашокъ въ ііроішшаііііі. Голодиовлто, иар. ІІѣсколько голодпо. Голодіювлтыіі, ая. ое. ■—тъ, а. о. Нѣсколько голодспъ, псдоволыіо сышъ. Голбдиый, ая. ос. — г6лоЪеііъ } дпа. дію. і) Тоже, чшо гладііый. а) Гіиогда значишъ: іісдосшашочпый, ііебогашый, ііеизобплыіыгі. ГолоЪпыйьбтідЪуужияѵб. 3) * ГІеиасышпмый , ііеумѣреннып въ желаиіяхъ ; пе могущій пнчѣмъ удовольсгпвовашься. — Поговорка: IJ голоЪнаяо асллібъ на улітъ: кто чего силыю желаешъ, о гаомъ вссгда шокмо u думаешъ. —- ГІословица: Сытой голоЪпаго не разултетъ. Живущій въ довольсяівѣ не зііаешъ шѣхъ иуждъ, какія шерпитъ убопй. Голодухл, и. ж. 6. Въ видѣ нар. С» гоаоЪуха: ш. с чувсшвуя голодъ, имѣл сильный позывъ па ѣду. Голодъ, а. м. і. Тоже, чшо гладъ. см.
RkJQdWJsaXNoZXIy NTc0NDU4