бзі Го. Го. 522 въ которой иаходпіпся сходъ въ кладовую, подъ поломъ находящуюся , ііросшо пазываем^ю лодполъс. Голдбвіткі., а. м. і. Вазалъ. Голдъ, а. м. і. Вэ.зальство. ГолевыЙ , ая. ое. Изъ исткаиія голн сдѣлаішыи. Голсвал ѵтлогрпя. Голенл.стыіі , ая. ое. —стъ, а. о. Длвиііыл голеші нміііоіцій. Голеішще, а. ср. 5. Часть сапога, прпшиваемая къ головамъ или къ переду опаго, іірпкрывающая го.іепи. Голепь, и. ж. 4. Часть тѣла жппотпаго, ошъ колѣпа до стугши простпрающаяся. Голенькііі, ая. ое. —аёпеш} пька. нько. смягчиш. отъ сл. голый. Голёііько, нар. смягчнга. отъ сл. голо.. Голёхоііекъ, нька. нько. Очспь, совсіімъ голъ. Голкхонько, нар. Совсѣмъ голо. Голёць, льца. м. і. Cobitis barbatula. Рыбка. Голёцъ, льца. м. t. Голыіг утесъ. Голіізиа, ы. ж. 6. Обиажешюсть, нагота. Голіікъ, а. м. і. Сухой п обитоп вѣшікъ. Голнть, (н. пр. голіо, лйшъ^) гл. д. 78. і) Ііріппь, срѣзывашь брпшвою волосы. а) ГІодрѣзыватпь траву па дерігВ. Голііться, гл. возвр. Бригаьсл. Голі'ща, ы. ж. 6. Рукавица, спіпптая нзъ воловьеи нли барапьеіі кожн съ однимъ наиалкомъ , въ которую вкладываются для іпеплошы варсги. Голичёкъ, чка. м. \. уисп. сл. голйкъ. Голпчкл, и. ж. 6. умсн. сл. голпца. ГолкА, н. ж. 6. стпр. Молва, шумъ. Что собраніе еахие къ лопастыріоР и ѵто голку лтогу ЪпетеР Сказаніе объ осадѣ Тронцк. ЛІоті. ф. Голо, нар. і) Гладко, чието. а) * Бѣдно, убого. Головл, ьі. ж. б. і) Въ і-мъ, во а-мъ п въ 5-мъ зпамепованіяхъ оэііачастъ тоже, чшо глаба. э) ІѴь нравствсшіомъ смыслѣ берется часто бмѣсіпо: мысль, умъ, воображепіе. U ііего тловп занята важнылт Ъплами. Шиъего ісейдеіпъ въ го.гову. Ъ) * Началыіііі;ъ, сшаршина, паболыііім, главный надъ кіімъ нлн въ какомъ мѣспіѣ. // тѣхъ тіолісовъ воевода.ігъ иаи голоеаліъ вмпспьть влаЪппьи. Ратн. Уст. ч. і. юоГолова въ обществп у куіщояъ. Голова въ Ъолт. - —Ролова сіпрѣлецкая: стар. Полковшікъ. —Голоча зсмская. Бургомистръ, сшаршіша въ іралсдаисшвѣ. —І^оловакабацкал. стар. Содсржатсль, хозяннъ шппеиныхъ домоьъ. —Голова у запаса: стар. полковой провіаіітмейснісръ. —Болыиал головп: стар. полковой проФосъ. —Голова, судсйска/і: стар. нолковой Ауди» іпоръ. —Голова: телпжіюй плн кошевоіі: стар. полковой обозііои. —Говоч рнтся вмѣсшо лпца, особы въ слѣдуіощнхъ случалхъ: Забавна/і,улілая } замыеловатаіл голова: т. е. забавной, уліпой, замысловагаой человькъ. —Глупая,безулсная, ііесліысленная, пустал голова: hj. е. дуракъ. — Голова буйнаЯу отважнал, уЪалая: т. е. предпріимчнвон , ошважнон человѣкъ. — Голова всртитсяу рру.жатся. Говорится въ случаѣ елабосши, истощенгя силъ или усталосши членовъ, проіісходящсц отъ какоіі шібудь прпчииы, при чемъ нредлежащіе предметы кажутся какъ бы обращающимися вокругъ головы. — у нсго голова ескружгсласъ: пг. е. опъ въ умѣ повредплся. —Лсьружгппъ коліу голову. Разнымн прсдсшавлсиілыи сбать коГо съ иравыхъ іиыслсй; илп частыми докукати кому иаскучишь. —^.оліать надъ гѣліъ голову. Прилѣжно, со вни- .мапіемъ думапіь, размышлять о чемъ. —Иа свою голову. Іірпговорка простонародпая , заключающая въ ссбѣ такоіі смыслъ- когда кгао обрскаешъ паиъ какое несчасшіс no какпмъ либо примВталіъ, то въ ошвращепге опаго отвѣтегавуемъ: иа свою голову. —Голову српзатъ. ІІрішссши въ велнкоіі стыдъ. — ГІобить на-голову. Всѣхъ до одного, бсзъ остатка побишь. Нсѵрілтсльскіл войска въ сражсіііи noбиты нсі-голову. — Съ головы на-голову. Всѣхъ бсзъ изъятіл. — ОІСить оЪиою головою, или объ оЪиой гоаовтъ: т. е. жить въ одиіючесшвѣ, не оженясь, ие обязавшись супружссгпвомъ. Онъ живетъ оЪною голооою. —Головою не знатьТ нс слыхатъ7 не віііЪатъ:. пг. е. соверіисиио, совсѣмъ ие зпатЬ; не видать, ие слыхашь. —Нзъ головы, вьібить, Персстаиіь думаиіь, забыть. —СуЪъ съ головы. Судъ провзводвыыи екова. —ОтЪить иого головоіо- Ошдать кого заимодавцу личко, доколь ие заплашптъ своею долгу. —• Го.юва сахару. Сшоиа сахару, впѣющал впдъ коиуса. — Поговорка ііростопар. Голова бсзъуліашсбала: чоловіікъ глупоіі ии къ чсму употреблеігь бып;ь нс ыожетъ. Головастикъ, а. м. і. і) Лягушнчій зародытъ, имѣющіц вндъ рыбы. з)про-
RkJQdWJsaXNoZXIy NTc0NDU4