47i Bbi i иаче o свяшыхъ мз^еігпкахъ, посшрадавшихъ за вѣру во Христа. Втіегпихе мугениковъ псрвостраЪалъне. Копд. а Авгусша. Віпечііьш, ая. ое. Къ вѣпцу прииадлежащій. Лтіс-аіьтс ауги. —• Лпнепмя памятъ. Письмсшіый наказъ, посылаііііый отъ духовиаго правпгпельсшва ила закащпка къ прпходскому свящеішику о жстіхѣ и иевѣстѣ желающихъ вѣвчаться въ его церкви. Віникъ , а. м. і. Связіса дрсвеспыхъ ирушьевъ съ ліісіпьямп, копми парлгася въ бапяхъ нлп подметаюгаъ полъ и опахпваюгаъ. Вѣпиііъ берсзовой} Ъубобой, Вішітп, (п. вр. еіыао, таии^) гл. д. Невѣсту дарнгаь, иаграждать придаиымъ; ііліі давать выводъ за исл родигаелямъ ся. Втюмъ Ъа вшттъ ее. Кормч. кіі. і. стр. Збд. Вішічшікъ, а. м. і. Кшо дѣлаетъ и продаетъ вѣппкіі. Віпичиыіі, ая. ое. Къ вѣшікамъ ошпосящійся, ііли для клажи вѣшіковъ назиачешіый. Віпо, а. ср. 3. і) Награжденіе, приданое дочерп. ДаЭе ерадъ въ вппо Ътцери сеоей. Inc. Нав. іб. ю. а) Плата отъ жсшіха за невіісгау даваемая , просто пазываешсявыводное. IJjihoокшпс вп?іо зтьло ; и dajui } лкозісе регете, и дасте ми отроковицу въ жепу. Быш. 54. іа. Вѣноеиый, ая. ое. Іхъ вѣпу прішадлежащііі. Кормг. кк. і. іаа. Віпокъ, нка. м. і. Обручикъ сплетеппыи нзъ вѣшвш ііли цвѣгаковъ, падѣваемып ца голову въ зпакъ какои лпбо радоспш ііли удовольсшвія. Мпнокъ лавровый. Вѣиуть, гл. ср. одпокр. буд. гл. арлтпъ. Bmiyju вѣтры no полю. Руск. пѣсп; В-БНЦыібсЕЦЪ , сца. м. і. і) Государь, дерисавпый владыка. з) Въ церк. кыигахъ: всякой свяшыіі заслужпвшііі пеуБядаемын вііііецъ славы. Ііппцспосецъ ѵрестолу Христову, премуЪрс Николае прсдстоЛу просвтъщеніе лш аіаргй. Іхап. Св. Ііпк. ВііИЦЕпбсно, нар. Украшая съ вѣпцемъ. ПреліуЪр. !\. %. Вінцкнбсііый, ая. ое. Украшеішый вѣнцемь; носящьіі па себіі вѣпецъ. Придаегася шокмо одппмъ помазаннымъ Государя.мъ. Втыщсуюснал глава. Бііічаіііе, я. ср. 4- і) Возложеніс на главу вѣпца предъ СЕЯщеіінымъ ыѵропомазапісмъ православныхъ и благочесшивыхъ Государсй. а) * ОшправлеВЪ. 472 піе церкоЕііаго обряда, которыиъ женихъ съ невѣсшою сочетаваюшся бракомъ. Вінчашіыіг, ая. ое. і) ГГолучившій царскій вѣпсцъ. ГІ])идается токмо помазанныыъ Государямъ. а) * Прославлепііый, удостоеііныи за огплнчные и примѣрпые подвпіи особеітоіі почесгаи, прославлеиія. ВиЪимъ Іисуса, за прілтіе сліерти^ славою и гестію втігаіта. Евр. 2. Віпчать , гл. д. і. і) Вѣпецъ па кого возлагашь, украшать кого вѣіщсмъ. а) Совсршать іпайііу бракосочешапія. 3)* Въчесшыі славу прпводппіь; благополучпымъ, славпыыъ, почшеинымъ дѣлать. Благослови Ъуше .іюл ГоспоЪа втъшающаго тл милостію и гцёдроталш. Псал. юа. Віичдться, гл. спір. і) Вѣпчасму быпіь коропою, царскнмъ вѣпцемъ прп свящешюмъ мѵропомазаіііи ; пріішшашь коропу. а) * Бракосочетапіься по обрлду церкви, прпішмагаь отъ свящеішика возложепіемъ вѣнца б.іагословепье къ супружеетву и сожитію. S) * Прішішать за какіе лпбо подвпги пбчссть, награду, достоііиос возмездіе. 2. Тилюо. 2. 5. Вінчнкъ, а. и. і. і) умеп. слов. вгансцъ. ГоЕорится о вѣпцѣ на нкопахъ. Втыггииъ серсбрсный, золотый. 2) Въ церк. парѣч. Повязка по большоіі частн пзъ раскрашетюп бумат дѣлаемая и полагасмая па чоло усопіпихъ при погребепіи , па которой обыкповетю пзображаются іілинкопы-Спасіітеля, Бого.матсри п Крестителя, нли одші кресты въ трехъ мѣстахъ или кругахъ съ падписыо : свлтый Боэке ^ свлтый кртыькій , свлтый безсліерітььгй полтлуй иасъ. 5 ) Ободокъ , обручикъ па всрхпемъ краю какого сосуда. Витой, глаЪкой у кубка вѣтгікъ. 4) У травовѣдцовъ, Jimbus. Часшь цвѣтка распросшсртая, пачннающаяся отъ ціѵіитючііои іпруокн. Мѣлггікъ цгьмной} разЬіъжнной. Віра,ы. ж. 6. і) Опгаосителыіо къ Богословію: прппятіе,прпзііапіс іісшппъ, открытыхъ памъ Богомъ, которыхъ мы постигігугаь не можсмъ. %) Извѣстпый родъ богослужснія, прітяшый народомъ какпмъ. 5) Уповапіс; швердое , пепоколебимое , несумштіелыіое надЕяпіе. Да проситъ енрою, іашпо оке султлся. Іаков. і. 6, 4) Прпслга, кляшвеиное увѣрепіе. Лиозелщовъ 7ѵй впртъ прибоЪити no ихъ впрть въ при-
RkJQdWJsaXNoZXIy NTc0NDU4