b000000575

314 РЬ. Бі§пиз езі. 6и. Тіігазо, йЬі ѵіз ассесіе. ТЬ. 'ОЬзесго Іе, диМ адітиз? 40. 6п. ^иі(і? ізіі Іе і§погаЪап1;: розЦиат еіз тбгез озіепйі іиоз 'Еі соиіаийаѵі зесипйит Гасіа еі уігіиіёз іааз, 'Іиреігаѵі. ТЬ. Вёпе іесізіі: §гаііага ІіаЬео тахишат. Nйт^иат еііат Гиі йздиат, ^иіп те отпёз атагепі рійгигаит. 1090. Сгп. Біхіп е§о іп Іюс ёззе ѵоЬіз 'Аііісат еіе^апііат? 45. Ріі. N11 ргаеіег рготіззит езі. ііе Ьас. Сапіог. Ѵбз ѵаіеіе еі ріай- йііе. 1084. Ас ІиЬепіег: см. ѵ. 913. — Рго ізіо: т, е., рго ізіо Ьепейсіо ѵозіго. 1085. Еі ШпаеЫит: см. Крит. Прибаи,— Ргб^шо; не смотря на греч. тсротсіѵю; также Магі. I, 69, 3. ІП, 82, 25. VIII, 6, 13. ср. ргоіо ^из Апхі. рг. 5. РЬ. рг. 14. Согйзѳп 2 II, р. 482. 1086. Відпиз езі: зсіі., (ціі сотейаіиг еі йегісіеаіиг. — Оиісі адітиз: „въ какомъ положеніи наше дѣло?" 1087. Те ідпогаЪапі: Наиі. 105; еггаз, зі ісі сшііз, еі те і^погав. 1088. Еі сопіаийаѵі сеі.: злѣйшая иронія, которая для Ѳразона, впро- чемъ, остается непонятного и заставляетъ его опять приниматься за свое глу- пое самохвальство. 1090. Шпщиапг — издиат: см. ѵ. 677. — Еііат: о времени, см. ѵ. 1028. — (^иш те отпез атагепЬ ріигитит: цезура передъ послѣднимъ кретикомъ съ паузою послѣ арзиса четвертой стопы. 1092. ШІ ргаеіег рготіззит". такъ Аікі. 436: ргаеіег зреш еѵепіі. іііііі. 879 вд.: ргаеіег сіѵішп тогет аідие Іе^ет еі зиі ѵоіиніаіеш раігіз. — Уоз ѵаіеіе еі ріаисіііе'. этими словами заключаются также Рігогшіо и Наіііопіішогитепоз, остальныя три комедіи — однимъ ріаисіііе. Это обращеніе къ публикѣ произно- силъ Сапіог ср. Ног. А. Р. 155; въ рукописяхъ роли отдѣльныхъ актеровъ обозначаются греческими буквами и для обозначенія кантора, произносивпіаго послѣднія слова пьесы, употреблялась послѣдняя буква, ш. см. ЕіівсЫ Ргоіе- 8от. р. XXX.