b000000575

300 V. 5. Ра. Еге, пё те зресіез: те іприізоге Ьаес поп &сіі, Ьа. Отійе сіе іе йісеге, е^о Іе, Мгсі&г, 8і уіѵо... вей ізіис, дггМдшс! ев!, ргітит ёхрейі. Ра. Із рго іИо еипиеко ай Тііаісіет йеййсіиа ев!. Ьа. Рго еиішсіюп? Ра. 8іс езі;. Мне рго тоесію рбзіеа Сотргёпсіеге іпіиз ёЬ сопзігіихеге. Ьа. 'Оссійі. Ра. Аисіасіат тегеігісит зресіа. Ьа. МйшдиМ езі АИМ таіі іатпіѵе (іиосі поп йіхегіз КеІІсиот? Ра. Тапіишзі:. Ьа. Сёззо Ішс іпіго гйтреге? Ра. Коп сІйЬіитзі диіп тіііі та^пит ех Ьас ге 8І(;та1ит ; 986. Еге, пе те зресіез'. см. ѵ. 76. — Же іприізоге: также АД. 560. Къ Аіі. 967: іп рваіігіа Ііас етішсіа Ьіс аДіиіог йііі Донатъ приыѣчаетъ: іп гѳ Ьопа аіііиіогев, іп ге шаіа ітриівогев йісипіиг. 988. 8і ѵіѵо'. „если я живу", т. е., такъ вѣрно, какъ то, что я живу, такъ вѣрно и то, что я тебя проучу"; съ такимъ значешемъ ві ѵіѵо весьма употребительно въ комедіяхъ, Апсі. 866. Наиі. 918. 950. Иаиі. Мові. 1153. Рвеий. 1314. — Объ арозіорезіз см. ѵ. 65. 989. ВесіисЫз езі'. Парменонъ весьма благоразумно умалчиваетъ объ томъ, кто именно повелъ его къ Ѳаидѣ. 990. Рго етисЫп: старикъ не вѣритъ споимъ ушамъ. — Віс езі'. см. ѵ. 572. 991. Сотргетіеге еі сопзігіпхеге: опять-таки Парменонъ умалчиваетъ о томъ, что это яко-бы сдѣлалъ братъ оскорбленной дѣвушки; скажи онъ это, то немедленно обнаружилось бы, что дѣвушка есть вовсе не шегеігіх, но сі- ѵів АШса, что, стало быть, Херея совершилъ предусмотрѣнное законами нре- ступленіе. 993. (^шкі поп Ліхегіз: сопіипсііѵ. роіепі 994. ВеЩЬтщ: см. ѵ. 240. — Тапіитзі: „все", показываете, что больше прибавлять нечего; Нес. 813: іапіишпе езі? Ва. Тапіит. Ріаиі. Мегс. II, 2, 11: Ьо. Кишдиісі атрііив? Ьу. іапіиш еві. Тгіп ргоі. 22. — Сеззо се!.: см. ѵ. 265. — Нис:— іп аесііз Тііаісііз; такъ РІаиЬ. Міі. 459: іпігогитраш гесіа іп аесіів. — Съ этими словами Лахетъ входитъ въ домъ къ Ѳаидѣ; остается на сце- нѣ одинъ Парменонъ и высказываетъ свои опасенія и надежды, вызванныя вмѣшательствомъ самого старика. 995. Мадтт зіі таіит: вм. Мшит віі, см. ѵ. 393. 996. Шзі диіа: см. ѵ. 547. Смыслъ: „если уже было необходимо этосдѣ" лать, то (несмотря на угрожающую мнѣ опасность) я, однако, радъ пр."— Шсезвиз: эта древняя форма сохранилась въ Бембинской рукописи еще Наиі. 360: иі віѣ песеввив; также беіі. ХУІ, З.І.Зепаівс. ііе Вассііап. С. Ь. I, 20. 990. 25. 995.