b000000575

290 V. 3. Руііхіав. С 1г г е ш е 8. Н о р 1і і" <> и и, V. 3. Ру. (ЗиИ, диМ ѵепіге іп юёпіет пипс роззіі тіііі, ^иій пат, диі геГегат 8асгі1е§о Ші ^Шіат, ^иі Ішпс зйррозіѵіі; пбЬіз? СЬ. Моѵе іе ого осіиз, Меа пйігіх. 8о. Моѵео. СЬ. ѴМео, зесі піі ргбтоѵез. Ру. Іаюпе бзіеіміізіі зі^па пиігісі? СЬ. 'Огапіа. Ру. АтаЬо, диій аіі? сб^позскпе? СЬ. Ас тёідогііег. Ру. Веие ёйероі паггаз, пат ПИ іаѵео ѵіг§іпі. Ке іпіго: іат сіийит ёга ѵоз ехресШ сіоші. Ѵігйт Ьоппт есстп Рагтепопега іпсёсіеге 908. (^иісі, диШ: в т Ьос Іосо содііапііз йізриіаііо езі арий зе ірзат РуІЬіае". Вопаі;. Сосредоточеніе мыслей на одномъ предйетѣ выражается пов- тореиіемъ того слова, которое имѣетъ наибольшее значеніе, такъ Сіе. Ѵёгг. I, 54, 142: диосі е&і ідііиг гегаейіию? гцшсГ? гдѣ Асконій примѣчаетъ: „ѵерейі „ ^ио(1?" иі йеИЬегапйз сішсМіо ѵісіеайіг іпеззе ѵегЬіз еіиз". 909. §ш': см. ѵ. 36. — Версгат — дгаііат: въ томъ же смыслѣ, какъ ѵ. 384. — Засгйедо Ші' г. е., Раггаепопі. О засгііедиз см. ѵ. 418. 910. ВиррозгѵИ: отъ глагола ропеге (изъ розіпеге) совершенно правиль- ное регйсіиш было розіѵі, которое и употребляется какъ Плавтомъ, такъ и Теренціемъ, н. пр., Аші. 729; айрозіззе; 742: айрозізй; 763. см. Кеие 2 II, р. 490 зд. Форму розиі первый употребилъ Ешііиз Аппаі. 265. ѴаЫеп., затѣмъ она быстро вошла въ употребленіе особенно у дактилическихъ поэтовъ. — Мо- ѵе ѣ — осіиз: также Апсі. 731. Ріаиі. Меп. 888; шоѵе Гогтісіпшп §гас1ит.— Осіиз: см. ѵ. 469. 911. ШІ рготоѵез: ср. Ѵещ. Аеп. IV, 641: 111а отасіиш сеіегапз зіийіо ргорегаЬаі апііі. 913. Ас тетогііег: ас съ удареніемъ=„и даже, и еще"; ср. ѵ. 590: ас ІиЬепк; 1084: ас ІиЬепіег. — Метогііег: собственно „наизусть", ср. Ріі. 394 зд.: ргітиз еззез тетогііег — ргоіегеш; здѣсь „въ точности , подробно." 914. Вепе есіероі паггаз: въ изъявіеніяхъ удовольствія обыкновенно употребляется Ьепе, ср. Ьепе &СІ8 ѵ. 186. 463. 673. 811. 1085. 1089. Аші. 969. Ьепе сііхіі Ёип. ѵ. 450. Нес. 642. рядомъ съ Ьепе, хотя рѣже его, рго- Ъе, ср. ѵ. 766. 771. — Ші /'аѵео ѵігдіпі: хитрая Пиоія желаетъ себя зарекомен- довать передъ братомъ дѣвушки. 916. Ессит: см. ѵ. 79. — Іпсесіеге: „выступать, шествовать", собственно принадлежитъ возвышенному слогу, ср. Ѵегд. Аеп. I, 46: азі едо, сщае сііѵот іпсесіо геёіпа; въ комедіяхъ обыкновенно' объ егі, т. е., о господахъ гражда- нахъ, для которыхъ важная осанка вд время ходьбы считалась обязательною; 910. 5. 915.