b000000575

IV. 7. 277 СЬ. Меат зогогет. Тііг. Оз сійгит. Сіі. Мііез, пйпс айео есіісб ііЬі, N6 ѵіт іисіаз йііат іп іііат. ТЬаіз, е§о ео асі 86рЬгопат 805. Шігісет, иі; еат асісійсага еі 8І§па озіёпйат Ііаес. Тііг. Тип те ргбЫЬеаз, Меат не Іап^ат? Сіі. РгбЬіЬеЬо іпдиат. 6п. Аийіп Ій? Ыс Гигіі зе айіі^аі;: 8аі Іюс ііЬізі Тііг. (Зиісі пйпс іи, ТЬаіз? ТІі. ^иаё^е, диі гезрбпйеаі 40. Тііг. (^шй пипс адітпз? Оп. (^иш гейеатиз: іат Ьаёс ііЬі айегіі зйрріісапз 'Шіго. Тііг. Сгейіп? Он. Тттосегіе: пбѵі іп§епіит тйііегит: 810. на всегда долженъ отказаться отъ пея. — Два сдѣдующихъ заявленія Хремета пре'дстав.тяютъ по отношеііію къ первому градацію: она не только свобоцпаго происхбжденія, но Аѳинскаа гражданка и благороднаго зваиія, какъ сестра Хремета, про котораго ѵ. 204 Ѳаида сказала: асіиіезсепіеш асіео поЬПеш. — Нет — %иг — оз йигит'. чѣмъ неожиданнѣе содержаніе разъясненій Хремета, тѣмъ сильнѣе ихъ дѣйствіе на Ѳразоиа: сперва онъ только удивляется (Ііет), затѣмъ къ удивленію примѣшивается уже раздраженіе (Іші, ср. Апй. 474. Наиі. 92), наконецъ его взрьтваетъ и онъ начинаетъ ругаться.— 05 сіиптѵ. ср. Оѵісі. Меі. V, 451. Сіс. (Зиіпі. 24, 77. Еип. 596: оз іпріиіепз; иногда оз безъ опре- діленія, или рядомъ съ другими именами, точпѣе поясняющими его значеш'е, Ріаиі. Міі. 189. Сіс. Уегг. II, 20, 48; нозііз оз, позіів ашіасіат. Ш. ІЪісІ. IV, 29, 66: оз Ьотіпіз іп8І§петдие ітрисіепііат со^иозсііе; или совершенно одно, Наиі 700: пат дно оге арреііаѣо раігет? РЬ. 1042: дно оге Шит оЬпщ>'аЬІ8? 804. Кипе айео'. см. ѵ. 204. 805. Л Т е — /"асіаз: см. ѵ. 76. — Едо ео асі Зоріггопат ппігісет: У, 3 онъ возвращается съ нею. 806. 8ідіга\ ср. ѵ. 112. 751. Показывать зідпа онъ намѣренъ нянькѣ, не прнзнаетъ-ли она въ нихъ вещи, находившіяся во время похищенія на дѣвуШкѣ. 807. Меат: Ѳразонъ еще не отказался отъ своихъ притязаній, такъ какъ Хреыетъ пока еще не представилъ доказательствъ. — ТгоЫЬеЪо іщиат: съ этими словами Хреметъ уходитъ.— зе асШдаі-. РІаиі Роеп. Ш, 4, 27: Ігото Іигіі зезе асізігіп^еі беіі. VI, 15, 2: Іигіі зе оЫіеаѵіі; частное названіе преступленія можетъ стоять въ депеі сгішіпіз, но общее понятіе „преступле- ніе" выражается твор. пдмъ, Сіс. Йасс. 17, 41: пе Ь. Гіассиз пипс зе зсеіеге аііідеі. — Ригіит: здѣсь— р1а§іит, йѵбратгооса^бс; ачораногяахг^ назывался и тотъ, кто нохитилъ и обратилъ въ раба свободно-рожденнаго человѣка, и тотъ, кто у другаго насильно отнялъ раба; наказаніемъ за это преступленіе по Хепоріі. МешогаЪ. I, 2, 62 служилъ &аѵато(;. .