b000000575

— 574 — Косіі. I, 142, дгокга Зіаі. 25, 72, 90 и т. д., ІЫа\ѵ., ктіесіа 1 ]з (а\ѵ., Іоксіа Касіх., тіесха КосЬ.' III, 95; ріепі^сіга Касіг., іувігіса Ог(., ]асЫе1а, ^а]а Раиі. 18, 89; В7> мѣсх. гов. еще и теперь (1\ѵа ^гозга, сіѵѵа %ѵіег1е1а Маіескі 69; лѵіергги, \ѵо1и, дгояги, (Іокіозпіки, рапи, расЬоіки, сгіоѵѵіеки 8іаІ. 17, 55, 59, 74., 79, 91, дговги, (Іокіозпіки, копіи, рапи, сгеІаЛгіпи 11»1а\ѵ., рг2у8І§2піки Огі., Кагішіегги Косіі. I, 72, сіпіи Каііг., (1\ѵи гг^сіи КосЬ. III, 72; гакопоша Маі^. 67, 14, дго- згоша, гіешіапіпота, расЬоІкоша 8іаІ. 16, 48, 91, лѵоіоша, {іапота, рагоЬкота, зхѵіасікояіа ІІ8Іа\ѵ., тіевсгапіиоша, т§іопіа, рггуві^гпі- кота О гі. Второму образцу слѣдуютъ тѣ существ., которым въ старослов. изменяются ио образцу і! О іі]ъ , кра]ъ и т. д., такимь образомъ существ, съ изілашеніями 1, ѵг, іі; ё, Аі; р, Б, \Ѵ Д ; с (стоитъ ли оно вм. ста- рослов. і| или вм; шт), г, а; сг, і, 8г: сіішіеі, сагг (сагг Іаіагзкі \Ѵур. 49 — русс, царь, вм. чего теперь неорганическое саг; срв. Ьо- Ьаіугг Кіоп., вм. чего теперь ЬоЬаіуг), исгеп, ^озс, піесігшесіг (стр- с .ів. ГОСТЬ, медкг.дь принадлежать кь V, 1); кагр, до1ц1>, оібѵѵ; о]сіес, лѵо]елѵо(І2Іс (стрслв. отьць и *воіеко^ншть), раг и заимствованное кпіаг, гуз; лѵи]', Ьісг, кггуі, ковг; сущ. на сіг вм. возникшаго изъ г стрслв. кяі^сіг, ріепі^іг (стрслв. къіщь , пънд^ь) й вм. происшед- шаго изь д — :кд: \ѵ6(І2, гуЛг, которое находится въ связи съ корнемъ ()ъд въ (іъдѣтіі. Зват. п. ед. ч. оканчивается по 1, 1 на іе, а по I, 2 на и: 8І6}, 8Іо1е; \уи|, лѵи^и; сігіесігіси, лѵісііси 2 ; кромѣ этого, и имѣютъ основы съ изглашеніемъ па гортанный: гпаіш, зріе^и, зтіесЬи; также Іи(1, Іиіи; іігіасіи въ зиаченіи «старый человѣкъ, пищііЬ ; напротивъ (Ігіасігіе въ зиаченіи <д , 1(>дъ>; вуп, зугш, вм. чего прежде зупіе КосЬ. I, 191; напротивъ е имѣютъ окапчивающіяся па ее и на Лг вм. стрслв. ^ь: кгалѵіес — кгалѵсге; Ішасіг — кзі^іе. Ипыя личныя имена имѣлн нѣкогда Для зв. п. ед. ч. двоякое окончаніе, изъ которыхъ болѣе древнее, по взгляду пѣкоторыхъ грамматиковъ, служило для болѣе благородпаго зпачепія: Воіе объ истшшомъ Богѣ, Ьо§и гово- рить Илія |идолу; подобное утверждаютъ о теперешпемъ языкѣ. 1 Конечные губные въ соврсменноыъ языкѣ отвѳрдѣли, вм. р, Ь', лѵ, т нерѣдко даже пишутъ просто р, Ь, \ѵ, ш. Пр. ред. 3 Ту ріесіі таіолѵапу! Паули 47. О тм Ѣ тимъ бесішдскія новотворки по твердому различію Еиказіе, Тошазіе, кигазіе (кигаз пѣтухъ). К. \Ѵ. Р., III, 365. Срв. Грамм, зам., I, дои. ХІѴ=Р. Ф. В., IX, 317. Пр. ред.