b000000575

Основа з'Ь. Муж. р. Сред. р. Жен. Им. Іеп І а Іі Вии. ,І еп .І а Род. ]еЬо .І с І и ІісК Дат. ]ети ЗІта Твор. Ііт ЗІта Ііті Мѣст. ]ет И" ЗІсЬ. Им. Р І' За Вин. 3 е Іі За Род. ]еЬо ЗІсЬ Дат. )ети ЗІта ЗІт Твор. Ііт ііта ЗІті Мѣст. Зет Іези іісЬ. Им. І 1 3 е Вин. Іі .Іі 3 е Род. І» ,І е .І и ЗІсЬ Дат. .І 1 Ііта ЗІ™ Твор. І 1 ' Зіта ЗІті Мѣст. З 1 ' .І е ]й ЗІсЬ. Этому образцу слѣдують ііѵці, оЬц], «ѵіу, Іѵиз, 1гй|, сі, ку. Въ образцѣ мсуъ ё стоить вм. о]е, а вм. о^а, у вм. о]і: теЬо изъ то]еЬо, та изъ шо]а, тусЬ изъ то]1сЬ вин. п. сд. ч. жен. р. той происходить изъ то]и, тв. п. ед. ч. жен. р. |тои изъ то]й, вм. чего еще уцѣлѣло то^й ]а Ьуі 8 то]1 съ женой; ми. ч. гао]1 не стягивается ни въ литературномъ языкѣ, ни даже въ народномъ: Іо кои копе ту есть стрслв. комгд мои; полною находимъ въ новочеш. и Форму то]е въ им. п. ед. ч. жен. и ср. р. и въ им. п. мн. ч. жен. и ср. р. и г. д. и тор въ вин. п. ед. ч. ж. р.; Іѵо^ісЬ, Іѵо]іт по Чел. 232 не странны для чеш. уха; въ словацкомъ и въ моравскомь нарѣчіи полныя «нормы, очень рѣдко попадающіяся даже въ стрчеш., 1 Стяженіе шб^ск въ шусЬ и т. д. совершенно непонятно: скорѣе мы бы ожидали сокращеЪія въ то^сЬ; да и тб]е, тб]а, тб^е^^о, т6]ети пови- димому должны были дать тб, то, шбЬо, тбти; но такія формы легко могли ирпмѣниться ко членнымъ прилагательнымъ. Возможно однако, что стяженіе произошло еще въ пору архаической акцентовки, а тогда т^сЬ, тут, тупіі, та. те (изъ то]іс1і,-іт, -іті, то,] а, то]ё) вполнѣ естественны, да и паёЬо, тёши изъ шо,)еЬ6, то] ста не особенно странны. Др. пер. и ред.