b000000240

~ 275 — ібои еыи поведи и принд ты купски де чинии нд то и5кд повгдн и дг и ^ліглг. скол^ сдліоліЬ ? сл^/гд Н ПОДДНЫ 6ГО Hi WHO. нгдди и нддорог и штом и того х^А^рл голодовичд нд дворг tbot при СД^ВД ІБОИ неліді? д нт знли д ниагддм сине и пш то злписде' нііѵнокроны w £t л\ кнгни пн« моіі що зліышлжые речи нд лмне HJ^STHBhlf ІѴБрДЛИББІЕ KS ДОЕрО ШБе Л\0( ШКДЛНИЧИ НД ПОТИБОИ Л\Оі Н£Е(іІЛЫЛІН р£Л1И чогосга бЛАЬ 1 спрдБи ^отгни бок тыг листы КНЗІЛ КуіІСКОГО НДЛІЕНИКД pro л\ ічомснб пнд кирилоБй з^ецобского ПИСДНУ до лмт ^ ПрИМИНЕ ЕО ТБІ ЧДСОБЙ ПрНШЛД ПНД ЛШіЛ городиского до лмне проспн мш злтьТ Зрдцом лдои фГко голодобичо дббГ то 0М^ пргЕДчй и гні бл\^ сип^стй н Болг ПНСШ ДИСТ^ Б^р^фОГО Н СЛОН£ пд шко городйки зл тьТ зрлцом міні проси д и ннзх купски злписдГ ДНТЗ КНГНН 66 м ПН« МОІ£ ТОГО ЗРЛЦБІ БС£Е0 НЕПОБ^ДН Д н псрГ пно бонбТн шдатои тдкГншриндБД ебіи шкі & чере ди гоподдсни н злр^і^ w бго кродеское м нд дйтг мжоБите (ѵпи. сдн&и іингБепечно здороЪ шнего сдЬѴа бго д того зрлц^ б«е£ ндБорг сБое при сое£ при СДуБД СБОЙ М&і И ^ОБД? W ЗДр^кЬ' Н«ЕДМЧИ ддси сдышли то зрдцд Д£ л\о бкодн перг. лккивде піве сд писд ли до кнгни ее л\ д Ttne пд з^кцоіки зл тьГ зрлцом писд про. «чн & виде бкол г Ь того фГкд ГОЛОДОБИЧД БДОМ^ ^ ЖИДД ДБрДДМД ИКОЕОБИЧД ПЙІвЧИ князя Курбскаго , то я посыдалъ спрорихь его милость, имѣетъ ли онъ у себя Ѳедора Голодовича и считаегь ли его своимъ слу- гою? Князь Курбскій въ отвѣтъ на это ска- залъ : «я къ самому Хмелевскому, слугамъ и крестьянамъ erd иикакой вражды не имѣго, на жизиь ихъ не посягаю, Ѳедора Голодо- вича въ дворѣ, своемъ на службѣ не имѣю, объ немъ ничего не знаю и не вѣдаю.» A прежде сего, въ слѣдствіе не однократнаго письменйаго требованія ея милости, княги- ни , госпожи моеп, князь Курбскій, выду- мывая на меня безчестныя и непристойныя клеветы, порочилъ честь мою небывальши вымыслами. Доказательствомъ сему слу- жатъ нисьма, которыя князь Курбскій и намѣстникъ его милости Ковельскій, панъ Киридъ Зубцовскій, писали ко мнѣ, хода— тайствуя о Ѳедорѣ Голодовичѣ. Недавно князь Курбскій присылалъ ко мнѣ нана Марка Городищскаго, прося объ измѣнникѣ Ѳедькѣ Голодовичѣ, чтобъ я простилъ ему и не гнѣвался на него. Панъ Марко Го- родищскій просилъ меня также словеснв объ этомъ измѣнникѣ, по данной ему пись- менной довѣренности, Князь Курбскій, въ отвѣтъ на письмо княгини ея милости, моей госножи, объявилъ что у него нѣтъ измѣн- ника Ѳедька Голодовича; тоже, самое под- твердилъ онъ предъ паномъ^ вознымъ a шляхтою , а между тѣмъ , не смотря на штраФЪ, держитъ того измѣнника въ своемъ дворѣ, у себя на службѣ, и скрываетъ его, не смотря налистъ господарскій и наштраФЪ, назначенный въ этомъ листѣ его королев- скою милостію, для охрааенія отъ нанаде- ній князя Курбскаго и слугъ его. Поиме- нованный выше измѣнникъ мон проживаетъ какъ сдышно, въ Ковлѣ, и прежде самъ і.^ЩЭіь.-. >ІЫЬ. *":■«)»#' •й*»^

RkJQdWJsaXNoZXIy NTc0NDU4