b000000218

— 170 ~ Род. множ. безъ оѵ является только въ видѣ исключенія: сеЬаГ' — зіо сеЬаг Степль. оігок, ѵбг, ѵбі, йап, гбЬ, коп^, 1а8, Ібпес, штаг, рае собакъ^ ріясепс Вразъ 70, при рівсепсоѵ 66; гасоппік (^ аконьмнкь) и дгеіі (грііхъ) при ^гесііоѵ (грѣховъ) Фрейз.; рёпег значить ресішіае, рёпехоѵ (Преш. 30, 41) — -питтогит 2 . Родительные множ. Іазі саріііогига, тбгі ѵігогит, гбЬі сіепііит (Словарь) образованы по еревому склоненію. Мѣстный множ. часто имѣетъ окончаніе еіі: гійёіі (гісІеіЬ) Сло- варь^ (ІагёЬ, Нѣкоторыя существит. съ протяженнымъ гласнымъ могутъ при- нимать въ род. ед. й вмѣсто а: оій (пива), ѵаій, ѵоій, ѵгаій, сіагй, сіоі^й, §1а8й, §о(ій ( имянинъ ), ^гаій (замка), гі(ій (тигі), гоЬй, кіазй, кѵазй (дрожжей), ковй (куска), Іапй, Іавй (волоса^ Іівій Труб., теЛй, тігй, то8Ій, текй отъ шёЬ^ роій пути, пота, ргаіш, віеій, Бтгаій, віапй (званія), 8ІгаЬй, іаій (іаІ=тять), 8ро1и Скал, отъ зрбі 8ехи8 3 , Іігй (ііг — санный путь), вайи (плода) Степль. 4 , ігакй (ленты) 5 и т. д.; также двусложное пбЬеі можетъ образовать поЬій ". Изъ этого видно, что окон- чаніе оу, ограничивающееся въ старосл. уковыми основами, пріобрѣло большее распространеніе; однако не въ томъ направленіи ; какъ въ малорус., рус., чеш. и т. д. Стран енъ имен, двойств, сіѵа 8Ііш Труб., вмѣсто чего ожидаемъ 1 СеЪаг=сеЬёг, сёЬга ушатъ. Пр. ред. 2 Не имѣя подъ руками изданія Прешерна 1847 года, не могу провѣ- рить ссылку М., но чуть ли онъ, по недосмотру, не ссылается на такое мѣсто, гдѣ поэтъ именно отстуиилъ отъ правила; разумѣю стихи Маіо репегоѵ розіаіа, Бока,] Ьозіа ші паикоѵ — они (дѣдъ и мать) иришлютъ мнѣ мало денегъ, много наставленій. Стихотв. ІІсепес (Школьникъ). Пр. ред. 3 Или зрші, зршіа. Ѵа1]аѵес. КасІ ХЬТ, 67. Пр. ред. 4 Изъ этой ссылки не слѣдуетъ однако выводить, чтобы род. васій былъ формою устарѣлою. Пр. ред. 5 Удареніе родительныхъ на и отмѣчено и въ подлинникѣ. Пр. ред. 8 Это обусловлено односложнымъ выговоромъ именительнаго пбЬі. Пр. ред.