b000000218

IV. 1. 247 »'Ш йеіесіеі Ыс по8.« іііа ехсіатаі: »тіпите цёпііит: 'Іп сопѵіѵіит Шат?« тііез іёпйеге, іпбе ай шг§іит. 625. 'Іпіегеа аигит 8іЬі сіат тиііег Йётіі, (Іаі ті иі айСегат. Шс езі 8І§пі: иЬі ргітит роіегіі, зе ііііпс зиЬйисёІ зсіо. любовницы, которыя по самымъ пустяшнымъ причниамъ подвергались жесто- кимъ истязаніямъ, ср. Тег. Нес. 85—87. 88—96. Ггадт. Сот. вгаес. IV, р. 197 отрывокъ изъ комедіи Менандра 'Рот'Лорйгц. Ъисіап. 'Ехоирг/.оі ОЕаХоуос XV. Гга^т. Сот. бгаес. IV, р. 185 асі. Мепапсігі ІІгр!/г!ро|хгѵг|. При такихъ нравахъ, въ данномъ случаѣ, Ѳразонъ легко могъ такъ поступить съ Ѳаидою; кроыѣ того, въ видѣ вознагражденія за подаренную ей дѣвушку, онъ могъ у нея отнять дорогія золотыя украшенія. Что Ѳразонъ желалъ отом- стить Ѳаидѣ за устроенный ему афронтъ, доказываетъ IV, 7. — Жм?геу;=ТЬаІ8; слова Ьото (ѵ. 618), а иногда и ѵіг (Апсі. 436) употребляются объ извѣст- номъ уже, названномъ въ предыдущемъ лицѣ, такъ что по свему значенію въ предложеніи равняются простому указательному мѣстоименію; здѣсь съ такимъ же точно значеніемъ о женщинѣ сказано ти1іеі~і1]а ѵ. 621. 624. 627. 8гдпі: §епеі. ^епегіз. — ѴЫ ргітит роіегіі, зе — виЪйисеІ'. наратакти- ческій строй рѣчи вмѣсто ииотактическаго; см. ѵ. 51. 57. — 8е зиЫіисеі: „сту- шуется", по возможности незамѣтно, ибо это выражаетъ предлогъ зиЬ, ср. Еип. 793: сіат іе йиіміихіі тіііі. — Вт: прибавлено, какъ нарѣчіе, безъ вся- каго вліянія на конструкцію предложенія; также ѵ. 486: заі асіо. /