b000000218

ш. в. Ш поз Іаѵегітиз, зі ѵоіез, Іаѵаіо. « ассіріо Ігізііз. 595. Ап. Тит едиійст ізіис оз Іиот Іприйепз ѵійёге пітіит ѵеііет, ^иі еззёі зЫиз, ЙаЬёІІиІит Іепёге Іе азіпит Іапіит. 50. СЬ. Ѵіх ёіосиіазі Ьбс, Гогаз зітиі бюпез ргогибпі зе, АЬейпІ Іаѵаіига, рёгзігерипі, ііа йі йі , йоюіпі иЬі аЬзипі. Іпіёгеа зотпиз тіг^іпет орргітй. е^о Іітіз зрёсіо 600. 8іс рёг ЙаЬеІІит сіапсиііш: зітиі аііа сігситзрёсіо сеі.: объ ап см. ѵ. 47. 381. — Оссазіопет атгйеге^ргаеіегтіиеге, ср. Ріаиі, Мозі:. 424. 604. Озіепіат: ср. Ріі. 826: пі ті еззеі врез озіеиіа Ьиіизсе ЬаЬепйае. — Тапіат:~Ыт Ьопат, оррогіипат. — Тат Ъгеѵепѵ. Херея, конечно, не смѣлъ и надѣяться, что первыя же минуты его нребыванія въ домѣ Ѳаиды будутъ на- столько благопріятны для него. 605. Тит роі: съ особенною силою: „тогда уже дѣйствительно"; іит замѣішетъ собою условное нредложеніе: „зі еат оссазіопет атізіззет.'' — Із еззет, ^т .нш^аіаг:— ешшсііив. 606. 8есІ іпіегіт: см. Введ. гл. III стр. 60. — Ве згтгЪоЛз: см. ѵ. 539. Антифонъ возвращается къ порученному ему дѣлу. 607. Рагаіитзі: безлично, какъ ѵ. 582: Лит айрагаіиг. — Ггиді ев: по- хвала, какъѵ. 814. Наиі. 597. Асі. 959: і'ги§і Ьошо.ч^'/р^атб? еТ. У Плавта іги^і употребляется съ опредѣленіемъ— прилагательнымъ и притомъ, обыкно- венно, параллельно съ другимъ прилагательнымъ подобнаго значенія, Тгіп. 321 зд.: днат ргоЬиз зіі: еі; &ио1 Ьопае — пес ргоЬиз езі пес Ггиді Ъопае. Сарі. 953: Ъопиз ѵіг питдиат педие ігіщі Ьопае. Тгис. I, 1, 13: Ьепідпизпе ап Ъопае Ггиді зіез; гораздо рѣже безъ нараллельнаго нрилагательнаго, Рзеий. 448: іаіпеп его і'ги§і Ъопае. Саз. 180: Ъопае іги^і Ьошіпет іе іат ргійет еззе агѣіігог. Кромѣ Плавта это выраженіе встрѣчается еще однажды, Сіс. ай Аи. IV, 8, 3: заііз епіш асиіиз еі; регшойезіиз ас Ъопае йчі^і. Что касается самой формы йчі^і, то Вег§к (Аизіаиіепсіез Б іт аіі. Ъаіеіп. р. 78, по!. 3 и р. 98) и Вгіх (асі Ріаиі. Сарі. 953) приннмаютъ ее за род. нд, отъ ігих, нотерявшій конечное з; они ссылаются на Маг. Ѵісіогіп. I, 4, 8, приводящаго Ъопае &и§І8 рядомъ съ Ъопае Ггиоі, и на СеИ. УІ, 11, 2, употребляющаго форму Ъопае ітидіз. Ихъ мнѣніе сперва раздѣлялъ и Согввеп (Кгіі. Касіііг. р. 83), но затѣмъ отказался отъ него (АиззргасЬе еіс. I, р. 729, Апш.) и принималъ йчіёі за сіаііѵ. йпаііз, ссылаясь на Ріаиі. Тгис. I, 1, 13. Сар!. 956. Саз. 180. Тгіп. 322. 321. Рзеий. 468. но во всѣхъ этихъ мѣстахъ нѣтъ ника- каго препятствія принимать й'и§і за род. пд. — Ітто'. см. ѵ. 328. 608. Вей іапіо осіиз: здѣсь и еще Наиі;. 867 осіиз сохранило еще всю силу сравнит, степени; обыкновенно же эта сила въ немъ почти незамѣтна и