b000000218

192 П. 3. „Неиз, Ьегіз, ІіЬі (Зісо, СЬаёгеа," іпдиіі. гё8І.ііі. 45. ,,!3сіп диіі е§о Іе ѵоІёЬат?" „Віс." „Сгаз ёаі шіЬі Іисіісіига." „^иіЙ іит?" „Ш Йі1і§еп(;ег пйпііез Раігі, айѵосаіиз гаапе ті еззе иі тётіпегіі." Ріаиі. Тгіц. 963: іе ігіЬцв ѵегЬіз ѵоіо; М. МіІ. 374: раисіз ѵѳгЬій іе ѵоіо. Рбеигі 263: вей ксіп гцікі поз ѵоіигаик, послѣ того какъ ѵ. 246 Балліону былъ сдѣ- ланъ вопросъ: поп Исеі сопіодиі іе? 1)іс: Херея съ нетерпѣніемъ отвѣчаетъ: „да говори же прямо". Такой же отвѣтъ Наиі. 494: зсіп диісі пипс (асеге іе ѵоіо? СЬ. Віс. — Вмѣсто иря- маго изложенія своего желапія старикъ начинаетъ издалека: Сгаз езі тгЫ іи- (Іісіит, на что Херея, выйдя изъ терпѣнія, довольно рѣзко вопрошаетъ его: 338. диШ ішп: „ну, такъ чтоже изъ того?" — Ішіістт: „разбирательство дѣла въ судѣ," какъ РЬ. 404: ішіісіит йе еайега сайка ііегцт иі гескіапі еіЬі. — Ш пипііез: зависитъ отъ дополнительнаго по смыслу ѵоіо (изъ предыду- щаго ѵоІеЪаш) или ѵійе віз— „пожалуйста, передай." 339. Асіѵосаіиз.тапе ті еззе иі тетіпегіі: старческое многословіе вм. про- стаго: асіѵосаіив иі тіЬі зіі. Римлянинъ, заводя тяжбу, обыкновенно совѣщался съ нѣкоторыми друзьями, которые затѣмъ вмѣстѣ съ нимъ являлись въ судъ на разбирательство дѣла, для того чтобы своимъ присутствіемъ поддерживать своего друга; сани они въ дѣло не вмѣшивались, оказывали только нравствен- ную, такъ сказать, поддержку; вотъ они и назывались айѵосаіі, ср. Еші. 762. РЬ. 312 8ЯС[ : іпйе іЬо асі &гит аісіие аіідиоі тіЬі ашісоз айѵосаЬо, ай Ьапс гейі диі асівіепі. Ай. 646. 677. Другіе, обладая кромѣ обычнаго у древнихъ знанія законовъ еще и краснорѣчіемъ, говорили иногда за своихъ друзей; эти назывались раігопі, ср. Еші. 768: Ьиіс ірзікі ория раігопо, диет Йеіепйогеіп раго. Ріаиі. Меп. 585 зд.: іигіз иЬі Йісііиг сііез, зітиі раігопіз сіісііиг, гдѣ для объяснепія позднѣйшею рукою прибавлено: диірре диі рго ііііз Іодиапіиг, диае шаіе і;есегіпі. Ваослѣдствіе, при императорахъ, слова айѵосаіиз и раіго- пиз, утративши первоначальное свое значеніе, наравнѣ съ саивійісий обозна- чали адвокатовъ въ нашемъ смыслѣ, ср. Тас. Апп. XI, 5: пес диіссіиат ри- Ыісае тегсіз іат ѵепаіе іиіі, диага асіѵосаіогиш регМіа; во время до — цице- роновское „быть довѣреннымъ" называлось „саизагі. См. Кеіп Сіѵііргос. й. Кб- іпег, Р: 877 здд. 340. АЬйі Іюга: какъ время, слишкомъ продолжительное для такаго прос- таго порученія; ср. выраженія Наиі. 240: йшп тоііипіиг, йит сопапіиг, аппиз еві. Оѵій. ех Ропі. III, 4, 59: йііт ѵепіі ішс гитог аппиз аЬізке роіезі. Еші. 731 вд,: Ру. Ап аЬііі іат а тііііе? СЬ. іат йийит, аеіаіет. Нес. 747. Наиі. 716. — Подо, пшщиШ ѵеШ обычния слова уходящаго, ср. 362. см. ѵ. 191. 341. Весіе ігщиіі: Бопаі. „рго ео, диой еві піЬіІ;" но ій ай Нес. III, 2, 20 (355): зіс йісітив, сит зіпе іпіигіа іпіегго^апііз аіідиій геіісетиз. Эти