b000000218

187 Ра ГІов ірзиз. С1ь Кипе Ьапс ій тікі ѵеі ѵі ѵёі сіат ѵеі ргесагіо Гас ігайаз; теа піі геГегі, йипа роііаг тойо. Ра. ^иіс1? ѵіг§о диоіазі;? СЬ. Кёзсіо Ьегсіе. Ра. Ппйезі? СЬ. Тапіии- Йет. Ра. ПЬі Ь^ЬіІаІ? 320. Пі дгасііае зіепі: въ Лат. языкѣ есть цѣлыі рядъ прилагательныхъ съ двойною формою на із, е и из, а, ит, н. пр., Ьііагіз и Ьііагиз, іпегтіз— іпег- тив,. ітЬегЫз — ітЬегЬив, пр.; съ другой стороны нѣкоторыя прилагательныя 2-го склоненія на из, а, ит допускаютъ форму 3-го склоненія, ітЬесШиз — ітЪесіПіз, орірагик— оріраг, ориіепіиз — ориіепз; см. Кеие 2 , II р. 87 — 97; на- конецъ еще другія прилагательныя допускаютъ двоякую форму по одному 3-ыу склон., какъ аіасег, сгіз, е, Саев. В. 6-. III, 19, 6; асі Ъеііа кивсіріепсіа Сгаііо- гит аіасег еі рготріив езі апітиз, и аіасгій, е, Еип. 303; диісі ез Ігівііз? диШ- ѵе ев аіаст? 314. ЦаЫііог: см. ѵ. 242. „Полиѣе", т. е., чѣмъ слѣдуетъ на взглядъ матерей. — Ридііет еззе аіипі: кулачные бойцы отличались силою и дородствомъ. — Вейисипі сгЪит: т. е., просто заставляютъ голодать. Такое радикальное сред- ство, безъ сомнѣнія, давало хорошіе результаты у дѣвицъ, если уже про на- стоящихъ атлетовъ говоритъ Сіс. Тизс. II, 17, 40: зиЬсІис сіЪит ипит (Ііет аіЫеІас — іегге поп ровзе не сІашаЬіі. 315. Тат еізі Ъопазі паіига: Ьопа— ріепа, Бопаі. — Иаіига есть твор. пд., во-первыхъ оно соотвѣтствуетъ слѣдующему сигаіига (србаес-скасхт]), во- вторыхъ, паіигат нельзя гесЫеге іипсеаш, что выходило-бы, если бы паіига принимать за имен. пд. — Сигаіта: слово, сохранившееся только въ этомъ стихѣ Теренція— „заботливость, попеченіе". — Іипсеат: мы говоримъ „сухой какъ палка, тонкій какъ спичка". 316. ІЬацие егдо: плеонастическое соединеніе, встрѣчающееся нерѣдко и у Ливія, н. пр., I, 25, 2: ііа^ие ег^о егесіі 8и8репні^ие — апіто іпсеікіипіиг, гдѣ АѴеіззепЬогп примѣчаетъ: „іепез (—ііадие) епіііаіі еіпіасЬ (Ііе Еоі^е, сііезез Ьекгайі§і сІіезеІЬе". У Плавта такъ соединяются ег§о і^ііиг, Тгіп. 756: (цю расіо ещо ійііиг сіат сіов йерготі роіезі? іЬі(1 818: ео е§о егдо ідііиг іпіго. Весьма употребительны плеонастическія соединенія нарѣчій времени, Ажі. 1 06; іЪі (ит. 483: ровіе сіеіікіе. Еип. 246; оііга диопйат. Наій. 559; пипкріат ит- диат; часто такъ соединяются еще ейаш диодие или диодие еііаш, Тег. Нес. 734; е§о роі диодие ейат (ішісіа кит. іЫгІ. 762: едо с]иосіие еііат сгеіійі,— Яиісі Ьиа %зіаес"> всіі., сіиаіій екі? — Ъоѵа^дша огіз: обыкновенно й^ига— „осан- ка" относится ко всей наружности, здѣсь же прибавленное огіз показываетъ, что оно употреблено с і е 8 . — Шѵыз нерѣдко=необыкновенный, РЬ. 848: пит тігит аиі поѵотзі? 972; сіиіп поѵо тосіо еі &сеге8 сопіитеііат. 317. Соіо?- ѵегиз: „настоящій, естественный цвѣтъ", въ противополож- ность или къ соіог іисаіий, диаезііив, ср. Оѵій. А. А. III, 163 вд.: іешіпа