b000000218

167 Ш зіЬі Лісегеі йізсеге ій сіе те: зесіагі ійззі, 8і рбііз езі, іапдиат рЫІозорЬогит ІГаЬепІ сіізсірііпае сх ірзіз ѴосаЬиІа, рагазііі Нет иі (Іпаііюпісі ѵосёиіиг. Ра. ѴИеп бііит еі сіЬиз диісі іасіі аііёпиз? Сгіі. 8есІ едо сёззо 265. Іюгаеиш, зсотЪгит еі іпщопит еі сеіит. Аиі. II, 8. 5. Значить ееіагіі= „торговцы морскою рыбою"; Ѵаіто ар. Мои. р. 49, 15: сеіагіі ■ §епи8 скі рікса- іогит, (іиосі щаіогез рівсез саріі: сіісіит аЬ ео, сцкк! сеіе іп тагі шаіога зипЬ рійсіит §епега". .ср. Соіищ. VIII, 17, 12. Различіе между сеіагіі и рівсаіогез можно определить по объясиенію Доната къ нашему мѣсту: „сеіагіі, і..е , диі сеіе, і. е., гп^ёпой різсев уепсіііапі еі Ьоіопаз ехегсепі — Різсаіогез, диі гесеп- іеш різсеш ргаеЬепі. Значить ріясаіогек— рыбаки, привозйвшіе на базаръ ут- ренній уловъ каждаго дня (гесепіеш рівсеш) и продававшіе только свою соб- ственную добычу. Сеіапі=фыбпые торговцы, продавали. Ерупяую морскую ры- бу, которую скупали, у рыбаковъ цѣлыми тонями (Ьоіопаз ехегсеЪапІ); нако- нецъ, и:гь характера ихъ торговли, также какъ изъ противоположности ихъ къ різсаіогез, срй гесепіет різсет ргаеЬеЬапі, вытекаетъ, что они торговали так- же соленою рыбою. Іуапіі: „мясники"; слово Іапіиз одного корня сь глаюлодгь Іапіаге. ■ Рагіогез: „ г|иі іпзШа еЬ 1'агсішіпа іасіипЬ." Вопаі Но въ нашемъ ыѣ- стѣ возможно другое пониманіе этого слова. ЕаЬгісіиз по поводу нашего сти- ха привелъ напись: Апіі^опиз Вгиаі Саезагіз Аѵіиш Еагіоі': Ргіпі. Гесіі Соа- іиаі. изъ которой видно,... что і^агіогез назывались люди, занилавшіеся откарм- ливаніемъ птицъ, особенно гусей (ср. Соішп. VIII, 7, 1. Ног. Вегга. .II, 3,229.)., Искуство ихъ состояло въ томъ, чтобы извѣстнымъ корыомъ вызвать расшире- ніе печени гуся. Нерѣдко это имъ удавалось до невѣроятныхъ размѣровЪ, ср. Іиѵеп. V, 114 зд.: Апзегіз апіе ірзиш шадпі іесиг, апзегіЬиз раѵ АШІіз еі Йаѵі с1і§пиз Іегго Ме1еа§гі. Магііаі. XIII, 58: Айзрісе, (]иаш іигаеаі іпа§по іесиг апзеге таіиз! Мігаіиз Йісез: Ьос, го§о, сгеѵіі иЬі? Намъ извѣстно так- же, чѣмь, кормили гусей для достижеиія такихъ результатовъ, ср. Ног. 8егш. II, 8, 88: ріп§иіЬи8 еі: йсіз разіиш іесиг апзегіз аІЬае; потому йсаіиш (зсіі. іесиг)-— „печень откормленнаго смоквою гуся",— По содержанію къ нашему стиху весьма близко стоитъ Ріаііі. Тгіп. 406. 408: ехёззшп, ехроішп, ехипс- Іщп, еіиішп іп Ъаііпеіз: різсаіог, різіог аМиіи, Іапіі, со(]иі. Ьоіііогез; шуго- роіае, аисирез. О занятіяхъ всѣхъ названнихъ лицъ Сіс. .ой 1 . I. 42. 150. вы- сказываетъ слѣдующее мнѣніе: іпіійшедие агіез еаз ргоЬапйэе, цшс шіпізігж зип(; ѵоіиріаіиш, Сеіагіі, Іапіі, содиі, Іаііогез, різсаіогез, иі, аіі Тегеійіиз. Аййе Ьис, зі ріасеі, ипдиепіагіоз, заЙаіогез іоіиіпдие Іисіиш іаіагіиш. 258. Строго логичное размѣщеніе словъ было бы: диіЬиз еі ге заіѵа ргойіегаш еі, регсійа ргозит заере; вмѣсто этого слова какъ бы разбросаны и перемѣшаны между собою безъ всякаго порядка (оо-с^ооі;).