b000000218

165 Ра. Зсііит Ііегсіе Ьотіпет; Ыс Іібтіпез ргогзит ех яійіііз іпяапбз Гасіі. Он. Вит Ьаес Ібдиітиг, іпіегеа Іосі ай тасёііит иЬі айѵепійтиз, 255. Сопсйггипі Іаеіі ті бЬѵіат сиррейіпагіі бтпез: 25. Сеіагіі, Іапіі, содиі, Гагібгев, різсаібгез, гается имъ; ограниченные же патроны, принимая это за искреннее выраженіе удивленія, и не подозрѣваютъ, что ловкій паразитъ издѣваетсп надъ ними. 251. ЯиіИугшІ йісипі, Іагиіо сеіл ср. Ріаиі. Меп. 166: Ме. 8ес1 диісі аів? Ре. Е§опе? М епіш, диой Іи уів, і(1 аіо аЦие ісі пе§о. — Вісеге: въ противопо- ложность къ педаге значитъ аШгтаге, утверждать, ср. Сіс. Тике. I, 6, 12: ^иет еззе пе§а8, еип(іет еззе (Іісів. Вигзгт: изъ геѵогвит, собствен но=назадъ, обратно, т. е, на оборотъ. 252. Ведаі дгт, педо; аіі аіо: условный періодъ, въ которомъ протазисъ не имѣетъ формы услоонаго иредложенія. Это весьма употребительный въ Лат. яз. способъ выраженія условія, протазисъ тогда выражается или повелит, накл., МП 23 ад., или изъяв, накл., ЫаиЬ. 487: йаге (іепе^агів, іЬіі ай іііий ііісо. Ай. 118 яд. — Кедаге и аіо весьма часто противополагаются другъ другу, Аші. 908 зд.: біусегіит Ьіпс сіѵет евзе аІ8? Сг. Ти пе^ав? — Аіі, аіо: рядомъ дво- якое количество гласной а. Аіо собственно глаголъ 4-го спряженія и формы аіз, аіі собственно есть спондеи; долгое а сохранилось еще въ пашемъ стихѣ аіо] затѣмъ первая гласная передъ гласного же стала короткою, аТ8 сохрани- лось еще Ріаиі Сарі. 1013. и Меп. 486., вѣроятно, также РЬ. 315; нако- нецъ, какъ вообще въ ямбоческихъ словахъ, такъ и въ аІ8, аіі сценическіе поэты нерѣдко сокращали и второй слогъ, такъ что получался пиррихій: аТв, аТі, Еип. 653. 746. 955. посредствомъ же синицезяса эти формы весьма часто произносятся односложно: аіз, аіі. См. Р1ескеІ8еп. 2иг. Кгіі. (I. аШаі. Бісіі- Іегй-. Ъеі беіііиз, р. 6 яд. Іпрегаѵі едотеі тіМ: не другой, но самъ (е^отеі) я заставляю себя. 253. Отпіа айзепіагі: ітрегаге с. іпііпіі. тоже Апсі. 842: апіто пппсіат оііойо евве іпрего. ср. Ьпсгеі. V, 672: іп сегіо (іепіез сасіеге ітрегаі аеіаз Іетроге. — АЛзепІагі: ѵегЬпт іпіешіѵіші отъ аскепіііі, обыкновенно употреб- ляется въ дурномъ значеніи „соглашаться хотя бы противъ своего убѣжденія, поддакивать, льстить. А(1. 269 8д.: аіі ѵегеог согат іп ов 1е Іаийаге атрііия, не ісі асівепіапсіі ніа§І8 диат дио ІіаЬеат дѵаііат &сеге ехівіитев. Сіс. Ъаеі. 26, 99: сцирре диі еііат аііѵегзапйо 8аере асівепіеіиг еі Іііідаге зе аігаиіапз Ыапсііаіиг. — Отпіа: асс. асІѵегЪ. Пипе: „въ настоящее время", противополагается словамъ (ѵ. 246) оііт диошіат арий ваесіит ргіиз. — Ммііо иЪеггитщ: аЫаІ. тепз. „тиііо" обык- новенно прибавдяется къ сравн. степени, но изрѣдка онъ попадается и при превосходной, Ілісіі. ар. Кои. р. 388. 16: пшНо оріітив ііояіій ; Сіс. Негепп. IV, 44, 58: тиііо тахіте. ісі. йе ітр. Сп. Ротр. 18, 54: тиііо юахіта рагз.