bp000001624

О. Аѳанас ію К охомскому—набедренпикъ по бѣ- лому атласу. О. ка знач ею— і еромонаху Доримедонту— образъ «св. Димитрія, Митрополита Ростовского» . Павлу Андреевичу Протопопову— секретарю Кон- систоріи, за усерді е ко мнѣ—картину «Божіой Ма­ тери Трехч. радостей» , стоящую въ красной простои рамѣ— въ комнатѣ передъ залой. На подлип помъ тако: ІІисалч. собственною рукою Парѳепій, Bin иск онъ Владимірскій и Суадальскіп. Аирѣля 8-го дня 1828 года *). * Къ очерку жпзни Парѳенія, Архіепископа Владимірскаго и Воронежскаго. Во Владимірской Епархіи не много остается духовныхъ лицъ, с л у ж и і і і ш і х ъ при Архіепископѣ Парѳеніѣ, рукопо'ло- женпыхъ имъ, знавшихъ его хорошо; тѣмъ иріятнѣе было для і і и х ъ прочесть на страницахъ Епархіальныхъ Ведомо­ стей біографическій очеркъ его. Тридцать лѣтъ Парѳеній управлялъ Владимірской Епархіей; тридцать лѣтъ прошло, какъ его нѣтъ съ нами; Епархія нѣсколько уже лѣтъ имѣ- етъ свои Ведомости; удобство печатать о Парѳеніѣ аоепо- минанія у всѣхъ подъ руками и, не'смотря на это, всѣ мол­ чали. Издана была исторія Владимі.рской Семимаріи; надо было оѵкидать, что хоть немножко скажется въ ней и о Парѳеніѣ; ожпданія не сбылись. Говорилось объ Еписконахъ: Павлѣ, Платонѣ, Іеронимѣ, Викторѣ и КсеноФОнтѣ, а д е я­ тельность Парѳенія игнорировали. Тѣмъ болѣе душевное спасибо тому лицу, которое съ такою дюбовію взялось н а ­ чертать очеріп, жизни Парѳенія. ’) Вавѣщаніе писано Преосвяіцепнымъ Ііаро піемъ во Владимірѣ въ 1828 году, а скончался онъ въ Воропежѣ въ 1853 -году: изъ иѣкоторыхъ приведенных!, нами поздпѣйшихъ распоряжсній нокой- паго Архипастыря видно, что оно уже не имѣло силы,—было имъ измѣпено.

RkJQdWJsaXNoZXIy NTc0NDU4