bp000001297

Отв. Изъ книги Екклесіаста: Нгьстъ ге- ловіъна, владугцаго духомъ, гі тъстъ вть - днгцаго, гто будугцсе: и в/ідіьхо всл тво- р е н іл Вожіл, лко не можетг» геловтнъ гізобртспш твореніе сотворенное подо солицеліъ: елщеа агце потрудгітсл гело- віько обрѣстм, н не обрлгцетъ: гі елг/ка агце регетъ ліудрый уразулітьтг/, не во з- люжетъ обртьсти (УШ. 7, 8 17); И: лкоже костгі во гревть ражда/огціл: тако не уразулітегин д/ьла Божіихъ (XI. 5). Изъ книги ІІророка Іезекіиля: С іл гла- голетъ Госгіодь: иже агце удалит сл отъ Мене и пртдетъ къ ложному Пророку еже вопросити еліу Мене: Азъ Господъ отвтгца/о еліу , въ нел/жё держитсл онъ. I I ут верт у лице Мое на геловтка г/гого, и положу его во погибелъ и в?> потреб- леніе, гг ггзведу его отъ среды л/одей Моихъ , гг увтсте, лко Азъ Господъ. I I ложный Пророкъ аіце прелститсл, и ре- гетъ слово , Азъ Господъ прелстгіхъ /гро- рока того, и ггростру р у к у Мо/о нанъ, гг /готребл/о его отъ среды людей Могіхъ. I I ггрігілгутъ неправду евою /го гіеггравд/ь воггроша/огцаго (XIV. 7—10). И: л/о/гг/ь /гро- ргщагогцгілгъ о/пъ сердг/а своего , а отн/одъ невидлщмлгъ (XIII. 3). — 156 —