bp000001296

голетъ Господь людемъ сим га возлюбгіша подвпзати позть свои , и н е у накопится, и Богъ не благопоспліши въ нихъ , нынть восполіянепгъ беззакония ихъ. I I peze Господь ко линь: не лю ли ся о людехъ спхъ въ благо: егда поститпгіся будутъ, не услыш у прошенія ихъ, и агце прине­ сутъ всесожженія и жертвы, не бла­ говолю въ нихъ: яко ліегелгъ и гладомъ и МРроліъ Азъ сконгаю ихъ (XIV. 10—12). И прсдамъ ихъ во утіьсненіе встліъ цар- стваліъ зсліныліъ ради Манассіи сына Е зек іина царя Іудпна за вся, яже сот­ вори во Іерусалнмл) (XV, I). Изъ 4-й книги царствъ: И глагола Г о ­ сподь р укою рабовъ своихъ пророковъ, глаголя: за сія, елика сотвори Манассга царь Іудинъ ліерзости сія лукавыя , снас глаголетъ Господь Богъ ІІзраилевъ: се Азъ наведу з л а я на Іерусалггліъ и на /уду , яко всяком у слышагцеліу пошу- мятъ обѣ угии его. И предамъ ггхъ въ р у к и враговъ ггхъ, и будутъ въ раехгпце- нге и въ пл/ьнъ вс/ьліъ врагомъ свбиліъ: понеже сотвориша лукавое предъ ozu.ua .пойма: ей(с же кровь неповинную и з л ія Манассга многу зтьло, дондеже наполнгі Iерусалим у (XXI, 10—16).