b000002662

Московскаго Государства и О’і'ыде изх Я рославля ссдлм» понрііі|)у» ночеваше: Рлть же іірнйШ князю Ивану Андреевичу Хованскому, Косьмѣ Минину , и отпусти иур пржлю к/. Ростову; г\ кг» города меелл снорціпконл, нелѣпл исѣуА’ рдтны^л’ людей свивать в/. полки, л салѵх не съ великнлмі люді.лли иоіііел/. т С у з длаь ііоплсшіти- с.т. г;/. 1сел\ 11лосг 111іолл Ч О ііл' с^, і чудотворцѣ7 Евөимію и V родительскиу/, гроноігл пре^тйтнеж. Им Суздаляже гіошах к ъ Ростову, и сойдж веж рдть к/. Ростовъ. Ир/л городовъ же лмюгіе 'люди ііуііідошл н/. Ростовъ. Внжзь же Дмитрій Михайлов ич Пожарскій, дл Козма, дл съ ниллм вег» рать ііопдопіл іеу/, Ростова ігл Переяславль, пз/. Переславля ігл іііішомлчллыюй Троицѣ,' и стали они N слободы Клементьевской , л к/, Москвѣ нс іІошли длж тогочток/»д^ЛѴл ііл і\\ ііішдкогозал не Чхшшлллн. ІІріндошд дкорлне ніы -мкміі кодкі.стшіы гпждіо Дмитрію , что ІѴтлимгл Хоткѣевъ скоро іЛдстл под/. Москву , князю Ди митріюженс дсЛ'говорУ кысті . \7. вдкдлні, инош ндскорЬ пе^едх сои й исѣу/, и шѵл ноііде того же днж, ігіігл люлевны, и вджв'л іілагос лоисиіс ^ ау^іі.міідритл Діонисія и Vвсей врдтін: иііришсл/’. ііодй Москву стожше на ш%і да ижть верстх,—нлѴтре же попдоигл іюд/Т Москву , кня з ь Дмитрій же Тимофѣевичъ Трубецкой с/, рдтйыми людьлмі встрѣтж сго нЦдшѵ'Ѳ'О его.ѵ.ти ігл сенѣ и/, острогу., оіік же сл\Ѵ отказа, что отнюдь сл клзлнллли нлетлпвлтіі п прішіедл стд N Арбатскихъ воротъ иѴѴглпи по стилд.ѵл подлК Каме ННаГО ГОрОДа. ІІ здѣлл остро ГЛ, ІІ ОКОПЛСЖ КрѣТОЛѴЛ рКОЛѴЛ, И ѢДВІ\ ^Кр’ІННіТСА до Гетманского привода. ІѴглѵмгл иришедй ііодй м оскву стд ііл П оклонной горѣ, нлѴгре ;і;е Москву рѣку, и пр'ійде іілііді . Чертоя рск іх норогл. Князь Дмитрій выпде противъ его іі ѣысть пой шѵшнпѴ сл псукдго чдсѴ до осилите И ПС Л\Ог\ірС ІрОТІШ?» Гстлинл СТОЖТІ КОНЫЛШ ЛЮДК.ѴІИ I ІОІкХѴІ» СОЙТИ НСІ ОЛТІ слг попей, I НЛЧЛІІЛ іштьеж пѣшіе, і едил ^кдл\и не сувдтнвшіесл ллежь есть, едва же и\7, &тожшд. Яъшаігл же Трубецкаго полкд іюи- дошл еллюволыю ііл іюлхоціі* і гіо лмілостіі Псеі|к-д^\\і о Бога Гетлиіы отшішд, и лміопіу/. литопешіу/. людей новины. Гетлшгл же отшедл ста нд ІІоклонной горѣ, п съ Поклонной ііерешед/,, стд VпречіШй Донской двг&тл 25 день. Вою кыкш^ келнколЛ с/> Ѵіра до 6-го чдед жко едва шѵл кнлзь Дмитрій съ снонлѵл иолко.т Лстжо проткни п р ,— и/, тоже нрелѵж, нрнл^чіі высть ігл іюлпду/, У1 кнждж Дмитрія Михайловича Пожарскаго Тро- ицкому Келарію Аврааму Палицыну, котФрьні ноіідо іѵ/. тлііоры ■■№ Гкцыкллѵл, и л\о.\п иу/, посели илѵл д\ног8;ю ійсці^ ,ѵ\оіілстыс^ск\іо. Они ;Нс ого ііослѴііыкше поіідоіііл и соИБнЮшііілик йлдѣстіі. И лптгЛ ііошішл несю ратію нд- ЧДИІД ПЛДКДТЙ I ІІѴП. .ИОЛСІШЫ, ЧТОВй МОСковСкОе ГосудАрСТвО ІіОГАІЗІЛІНІ.ѴЛ отл могивели и окрейбніл всею ргѵііоі ностлвитіі урлѵ.ѵ/, ВО 4ІЛ\Ж СЮЪТДГО ІОАНа БогоСЛОва дл ІІетрл лмпубполнтл ПІоспоксклго ч^дотнорнл. Дню пыішЛ нліщко іісчср. Пог'л же' іюложс урлврость нел\оі|ііыго, ііреид-ё до Козьма Мининъ \\ъ кііждіо Дмитрію Михайловичу і ііроСгМік* 81 исі’о людеіі/ князь Дмитрій же слѴ\ глагбллше— е.\\.\и кого \' оі | ісши , он/. же п?,ж ротлиісіуд Хмелевскаго да три -сотни дво^.'ыішго, и ііерешед/, ;ід Москву реку, сТдпротпнл Крымскаго двОрца І.Чгл нк* у^оты Литовскихъ, коііілук — дл ііѢііідж . Козьма ;ке съ тѣлмі сотнжлмі ііді 'ьстіі іір.т.лліг нд ініул, оші же попѣгопы \\ъ тапоудлѵл Хоткѣевымъ і рота слома, пѣуотд нс; іідіііл Л' шідж то іщ/. Млѵл \\ъ р.дііцБ протііп/. иу/, ііоііде тшшіо.ѵѵл \\ъ Шкбріѵ\:С Конные ;ке НсѢ іілііЗ'стіішд. Галиіг/. же помпіЧігл лмюі іс кожи м иілтры но'кѣже' нМ тлкорл’, іыѴі'рс пові.гошл от/. Москвы, іі срал\ж роды сиси, пожлю в ъ Литву поидоны; лптоншъѵѵ/, ж< лгСд.пМ ігл гоуодЗ гіыстгі тѣснота нелнкдж, гллдѴже:Ѵ ннр кышпЧ' вслнколЛ'. Октября въ 22 день поидошд іѵМістѴііолѵ /, і Китай кцжшд і Литовскіе люди; пЬкелѣшд кожр/, снсчіул ъсігл і пежішул людей ;кен7. вын8?флтп н?>7. города Іірелиж воігл.— Кікпѣь Дмитрій гіотідё енлѵл поинжть жеігл пул честно.— Ли тва шід .7. свое изне.иогкеніе и гллд/, келнк'ій, ііачлінл 8?гоклрпвлтЛ, «ітоіт/. п р н<?погѴші.мГ; чтовй идти \\ъ ки.т.зю Дми трію Михайловичу и/, полше и посланы по городдлѵл, пн единаго- Гіе ѣннпг/, н не $гравива нух.— Нлчллі,- ники и кси людіе, нидж надл совою .милость Вожі'ю, мичаіпл дЧ.ллти, іхше вы п.ш ійврдтн на Московское ГоЛдарстпо прднедіід; чтоъгл длнный от/. Бога д ие -от/,' челокіж/. и іюслліил но всѣ города чтоііы всѣ ѴѴдлп ил ііЗврдмі'е.—-II іюдоящіііл ко кш> люди .мысль. Не'токлю мл йельл\оііій или с.Д'ншлые люди, но и простые псѣ нрдкоеллвные уун^тідік' і •нодсяіиііід нс.ѵ. нелигллсію, лчіЪ дюконііо нсіиш іііші ил Московское Государство Ми- хайло Ѳ е о д оровичъ Романовъ Юрьевъ і). Мавзолей устраивался подъ наблюденіемъ Императорской Академіи художествъ, мозаическій образъ изготовлялся въ Италіи, памятникъ сооруженъ изъ бѣлаго Итальянскаго мрамора, по устроеніи этотъ священный памятникъ подвергся поврежденіямъ отъ атмосферическихъ вліяній. Лѣтомъ _________ л : I Л-! - .У .ч -гяЗ ■ ми'іол: ■;- ' ) Историч. ооис. Суздал. Спасо-Евѳ. монастыря. Владиміръ 1878 г., стр. 64.

RkJQdWJsaXNoZXIy NTc0NDU4