і35 Бо. пашпѣ, для раздроблеиія зс5іляііыхъ комьевъ. Бороіювьій, ая. 6с. Іѵь боронѣ отіюсящійся. Бороііь, п. ж. 7- стар. Возбрапспіс, препятсшвіе. Воаыьоже иаіъ продати свой товаръ безъ всякос бороіш. Ррамош. Смольянъ съ Ріігоіо іаад. Бороньва, ы. ж. 6. Бороповапіс; шакже и пора, въ кошорую бороііуіошъ. Бороть, (боріо, еіиъ; соверш. дѣйств. nouopojni-,) гл. д. ау- Сиіараться іювалигаь пазсмлю, одолѣші,, осплншь. Бороться, гл. взаіш. съ іспмъ илн съ гтьмъ. і) Схватясь съ кѣмъ сшараться повергііушь , повалпгаь сго. а) * ГГротивоборствоваті. , сражашься , сшарашься преодолѣть кого и.иі чшо. Къ Коринѳ. і5. Ъі. Лоротъся съ воллалігі, со страстъли. Бортеііьій, ая. бс Іѵъ борптю припадлежащііТг, изъ борши взяшый. Ѵортсеой лёдъ. Бортшікъ, а. м. і. Кошорой ходшпъ за бортямп, дсржптъ борши. Бортный, ая. ое. Говорпшся о.зеилѣ, па кошорой есгаь борти. Лортныл зеаіли. ІІрав. Pjck. Боріъ, а. м. і. Нпм. Всрхиій край , или бокъ корабля п всякаго другаго морсходиаго судна. Борть, п. ж. 7. Выдолблешіая въ сшоячемъ лѣсиомъ дсрсвЬ пусшоша для содержаиія дпкихъ пчслъ. Боріцевый, ая. ое. Лзъ борща -сдѣлапііып,^съ борщеыъ сварешіый. Борщъ, а. м. і. і) расшсп. Heracleum Sphondylium. а) У Малороссіянъ: кваіиеиая свскла н похлсбка, пригоіповляемая изъ пея съ гавядшюіі п съ саломъ свипымъ, а у Великороссіяпъ ииогда съ мясомъ говяжышъ, иноеда же съ рыбою u иаэываешся іпіаче; буракй. Боі^ъ, а. м. і. Panicummiliaceum. Ипдѣйское произрасшеніе, родъ проса. Боръ, а. ль і. старин. Ііоборъ, пбдагаь. Черіюй боръ Ъаша Встколіу Кнлзю на есѣхъ еласупехъ Новогородскихъ. Древ. Лѣш. ч. і. сшр. aSo. Боръ, а. м. і. і) Въ иѣкошорыхъ Слав. ігарѣчіяхъ зпачитъ піоже, чшо сосна} pinus. а) Ввісокія и пещапыя мѣсша, на копхъ расшешъ лѣсъ сосиовый, крушіыіі. Борьі, бвъ. м. мііож. і. Складіш, сборы, сгибы. Борьба, ы. ж. 6. Дѣйсшвіе борющихся. Борьбиіце, а. ср. 5. Мѣсшо гдв борюгася. Бо. х36 Бос. Боспкомъ, въ впдѣ пар. Босьтмп погами, безъ обуви. Ходнтъ боспкомъ. Босовпкъ, а. м. і. Обувь безъ голенищъ, на босую ногу цоснмая. Босмаііъ, а. м. і. ІБосмагъ} ІІ6сліаіі,ъ} старин. Хлѣбъ или укругь хлѣба. Еоке логиаше босмаиы старсцъ. Прол. Ноябр. аі. ІІигца оке сго біъ босліанъ еЪинъ Ъовожнъ на три діш. Окш. з4. — Босліанъ нлп Басліанъ} въ Исшорич. и Гсогр. Словарѣ Таліпіцева сказано, чшо слово сіе озпачаегаъ: хлпбъ казснный, ошъ чего въ Москвѣ произошло названіс Басманной уліщы. Босопбгш, ая. ое. —гъ, га. го. і) Тоже чгао п босъій. а) Голопогііі. —■ JJocoнбгал логиаЪъ. У кошорой плоскія копыша. Босоіа, ьі. ж. 6. Наготапогъ. Потребн. Филар. 176. Бостй, [боЪу, снгь.) гл. д. ^5. см. БоЪатъ. Босхбпъ^а. м. і. Родъ каршочиой пгры. Ббсгрогъ , а. м. і. Нтълі. Корошкое плашье съ рукаваын. Босый, ая. ое. —съ, са. со. Ие обутый. —На босу ногу. На голую ногу, безъ чулковъ. НаЪіътъ сапоги на босу ногу, Бот. Ботапика, и. ж. 6. Гр. Травовѣдсгаво. Наука предлагающая о расшешяхъ, нхъ раздѣ.ісіііи, ош-шчшпелыіыхъ зпакахъ в свойсшвахъ. Ботаіііікъ, а. м. і. Знающій бошаішку, гаравовѣдсцъ. Ботаіійческій, ая. ое. Бошапикѣ свонсшвешіый, къ бошашікѣ оішіоеящійся. Ботлнье, я. ср. ;{. і) Біспіе, ударепіс. а) ІГугапіе въ рѣкѣ рыбы бошомъ. Боілть, гл. ср. і. просшопар. і) Бііть, ударять чшо, по чему чѣмъ, шакъ чшобы звукъ огадавался. а) Бошомъ лугашь рыбу, чшобыбѣжала въмогато. Ботаться, гл. возвр. Падать, ударлться шакъ, чшо глухоіі звукъ Оіпдасшся. Ботва, ьі. ж 6. Свсколыюй лисшъ. Боівіінье, я. ср. 4, Яспіпа, сосшавленная изъ вареиыхъ шравъ, какъ шо: сниши, свекольиаго лисша или лебеды, кошорыя палііваіошъ сусломъ н заквашиваюшъ. Ботнкъ, а. м. і. ум. слова Вотъ. Ббтиуть, одпокр. дѣйсш. гл. Лбтатъ. Ббтнутьсл, одпокр. д. гл. Ббпиыньсл.
RkJQdWJsaXNoZXIy NTc0NDU4