i555 Ha. i556 Haiiiimaihe, л. cp. 4- Дѣйствіе папнмающаго. Нашімать, гл. д. і. За условпую цѣну, іиату употреб.іять кою къ пему , Ияа брать всіць какую иа времеііпое упопірсбленіе. Наші.маться. і) гл. возвр. Вступать за условнуіо цѣиу вт. уолугу. і) гл. сшр. Ъыті, ііаиимасліу. Наііичь, пзр. пріктопар. Наизпавку. НаЪіьть гто ппниіъ. Нанкл, п ж. 6. Ро.ѵь кптаііки. Напковый, ал. ое. Изъ нанки сдѣланиый. Ланковый сертукъ. Наносііті,, (и. вр. iiaiioiuy, паносиіиъ,) гл. д. і) ІГрііносііть во міюжествѣ чего куда. з) Говоря о дѣііствіи воды илп вѣтра: сплто свосш иавѣвать илц навлгкать. 5) Говоря оптііцахъ, змачптъ: во мпожесіивѣ класгпь янца. 4) ' ІІрнчііііять, прпключагаь. Наносить обпЪу, вопну. НаііОСіІТЬ, (б. COB. liaiLOUiy, ІЮІЮСИШЬи гл. д. Натаскапіь, иаво.ючь. Наиоситі зеліли иа потолокъ. Напосііться, і) гл. сшр. Быть папосііму. Во врелія бури аі/юео ішносшпся илу иа берегъ. а) Говоря о платі.ѣ, обувіі: быть въ уиоіпрсблепіп. Это платьс пс долго пппосптсл. Нчюска, н. ж. 6. Тоже, чшо иаііошеніе чего куда. Наноска земли. НАнбсиыіІ, ая. ое. —сеи , сна. спо. і) Нетутошнын, ио ошъипуда в.іятыіі, или ііаіпащеіпіыіі, павлечеііпый. Напосная зе.иля. ъ) * Клсвсту заключающіп, содсржащій. Иапоспыл слоеа, рпга. Начосъ, а. м. і. Напосныл вещи. ІТослп бури лспого бывастъ іі,а бсрегпхъ паиосу. Наііошёніе, я. ср. 4- Діійсгавіс шого, кто наііосплъ чшо куда. Наііс>ігіепііый, ая. ое. —иъ, а. о. НашаскаішыГі. Наігкдреііиіікъ, а. м. т. Нагруднпкъ , наперсныіі ковчежецъ. Скриж. новагп пзЪан. 2. \оі. Наіп'ох*ті.ся, (б. сов. паиіохаюся } етс/і^) гл. обіц. npocraouap. іего. Много іиохать чшо. Наііятіе, я. ср. 4. Дѣйсгавіе нанимающаго іі папявшаго. Наііятып, ая. ое. —тъ, а. о. Наемпыи. пзъдоговорпой цѣнывъ пасмъ взлшый. Наляіь, сл. (б. сов. найліу, ёшь,) сов. д. гл. паішліать } сл. Нлог.умъ, nap. He размысля , иеобдумавъ , пе разсудя. Говорить о геліъ паобгліъ. Дѣлатъ гто імобулѵь. Наопако, и Наопакъ, nap. Сл. Назадъ, иапрошнвъ. Про.і. Іюл. а5. ііаосігёіііе, я. ср. 4- Дѣйствіе того, кгао ііавосшріілъ чшо. Н\6(:тренііып, ая. ое. —иъ, а. о. Нашочеішыіі посрсдсшвомъ осшреиія. Наостічіть, (б. сов. иаостріо, гаиъ^) гл. д. Наіпочншь, сдѣлашь исгпрыіѵіъ. Наострііться, і) гл. сшр. Вышь изощрспу, сдѣлашься осшрымъ. Наострился ліегъ. Іезск. ак м. а) Въ просшор. * получишь цавыкъ, проворсшво или способпосіпь къ чему. Наоткось, въ внд. nap. Но прямо, вкось, въ сшорону. Наотмащь, въ вид. пар. Замахиувшись назадъ для отражсшя п.іи съ шѣмъ, чшобъударііть. ^Эоу;н//?г.«яо//г.каг«б. Наотрѣзь, въ внд. нар. въ просіпорѣчіц значишъ: рѣшишслыю. Иаотріьзъ сказать, отказатъ въ геліъ коліу. Иаохркшіыіі, ая. ое. —иъ, а. о. Наліеріпый охрою. Haoxphbaiiik, я. ср. 4- Дѣйствіе шого, кпю наохрнпаетъ. На6хріівлгь, гл. д. іі Охрить, паширашь охрою. Нлохрнть, (б. сов. ііа6хрт} шиъ^) сов. д. гл. набзсриватъ. Нападітель, л. м. а. Кто нападеиіс дѣлаешъ иа другаго. Напддіт, льный, ая. ое. Къ пападенію служащін. ЛапаЪателькое орулсіе. Напддать, гл. ср. і. і) Навалнваться на тіверхносшь. а) Въ Сл. Говоря о благодатн:. нплходишь свыше. Дпли, іі. і5. 5і * Насшупашь. діілашь нападеиіс на кого іілн на чшо. 4) * Дьлашь нападки, ііріішЬсіілть, прнчипять обпды. 5) ' Въ просшор. огапосншелыю къ піпцѣ или питію : употреблять съ ііз.інінеешвомъ. Напасгпь на плоды- 6) f Идучн встрѣчашьея, члп обрѣшашь, находить. — ІіипнЪаетъ, иапалъ страхъ, ужасъ, тоска, грустъ, гіеіаль н проч. то есшь объсмлсшъ или объллъ страхъ^ ужасъ, тоска п проч. Наііа.дать, (б. сов. нападаю, сиіь,') гл. ср. Навалнться куда во іМножесгавѣ. ЙапаЪало лиюго copy еъ ко.іодезг,. Нападёніе, я. ср. 4- Дѣйсшчіс того, кто нападаетъ іілн иапалъ. Ріападкн, ковъ. м. і. мп. Прижпмкп , прншѣснеіис. Нападчикъ, а. м. і. НапйЪігіца, ы. ж. 6. Притѣснишель, прпжнмщнкъ. Напаиваніе, я. ср. 4. Дѣіісшвіе иапаі!- вающаго. ■
RkJQdWJsaXNoZXIy NTc0NDU4