і397 Ми' Ми. 1З98 За. кого. Въ просторѣчіи зпачитт> : изъявлягпь любовь къ кому ласками. Миаоаать Ъигпя. Миловлться, гл. взаша. проспіопар. Пзъявляшь взаимііую другъ къдругу любовь. Мпловидпо , nap. Показывая мчлыіі , пріяіпиый видь. Сяютріыпъ на кого ашлобгіЪно. Мнловіідпостг,, и. ж. 7- Пріяганость оклада лнца. Мііловіідиыіі, ая. ое. —Ъснъ, дпа. дпо. і) ІГріяпіпыіІ окладъ лпца ішѣ[ош,ііі. МиаовпЪнос Ъіппя. а) Говоря о взорѣ: пѣжііый, < вопствеішый ыпловидному лпцу. ЪІиловііЬный взгилЪъ. Мнлосірдіе, я. ср. 4. х ) Отпосителыю къ Богу зііачить : благость его къ роду челопѣчсскому. а) Человѣко.іюбіе; добродѣгасль, ііредпіісывающая пмѣть сосшрадапіе къ бѣдііостіі, къ песчастіямъ другпхъ и всыомощссшвоваіиь въ опыхъ. Мплоскрдо п Мплоскрдпо, нар. Міілостііво, благоутробію , человѣколюбио. МилосЁрдовАпге, я. ср. 4- Чувсшвоваиіе шілосердія. Міілоскрдовать, гл. ср. Ъі. Чувствовать милосердіе, соспірадаиіо къ иаходящсмуся въ бѣдііосгаіі, въ uccuacmin. JinЪгьеъ его, атмсердова о иемъ. ..Іук. ю. 53. Мплоскрдствовлть. То;кс,что лтлосёрЪо&ать. Лук. ю. 35. Мн.іоскрдый. ая. ос. —Ъъ, а. о. Человііколюбіівый, благоушробпый, расположетіыіі къ сосшрадаішо, къ сожадЬпію въ бѣдиосіпхі, въ иссчастіяхъ другаго. Міілостпвкцъ, вца. м. г. Мйлостивица, ы. ж. 6. простоиар. Благодѣтель , благотворитсль. Мвлостивно, II Мвлосгивб, иар. Благоуіпробпо, благоссрдо, благосппзходцпіелыіо. Міі.іостіівый, ая. оо. —въ, а. о. і) Благоутробпый, милоссрдыіі, благосіпізходпгпслыіый. а) Блаіоволпшелыіыіі. Милостшьгй взоръ. — Милостивьій ГосуЪарь, п.ш Миаостивая Госудирътл. Выражеіііе, упошрсбляемое для взъявлепія уважсиія какъ въ шісьмахъ, такъ іі слоііссио. Милостпикъ, а. м. т. стар. Любпмецъ, ііаперсіШБъ , вь милосііін у кого находящійся. І/биша Кнлзя Аидрел свои милосѵпшцы. ГІов. Дѣга. 4о. Мйлостыіія, н. ж. 6. Подаяніс, піворимое изъ человѣколюбія, а особдиво бѣдпымъ, нищимъ. Да буЪстъ ашлостыіія твоя втаіііт. ЛІагаѳ. 6. 4Мп.іостынькл, и. ж. 6. уиеп. сл. мйлостынл, Мйлость, н. ж. 7- і) Опіпоспгаслыіо къ Богу: благодать, благосшь. ОІСЪугце лгалостпи Господа, иашего Іисуса Хрпста. Послаи. Іуд. і. аі. ■— а) Добродѣгаель, состоящая въ отпущеіііп слабостей, въ умѣрепіп наказаііія, въ спомощссшвоваши блпжіиімъ, п проч. 3) ІІпогда зиачиіпъ: довѣреипосіпь, любовь, блаіоволеаіе къ кому. Войнш въ лтлостъ. 4) стар. ІІлата , каковую получалн слулгипіели отъ своего господпііа; жаловаиье. ПравЪа Русск. стр. дЗ. Міілотлрь, я. м. 1. стар. Шуба пзъ овчнііъ. Ни мпЪітгі/М mivo.iuoicc лошаше, ші ваагалище, ни мимтаръ. Ііролог. Маія і4. Міілоть, н. ж. 7- Fp. Овчіша; пли одѣяніе изъ овсчьеіі шсрсгаіі сдѣланное. ПроиЪогиа въ лтлоіпсхъ и въкозіяхъ кожахъ. Евр. іі. 57. Міілішкл, и. ж. 6. прпвѣшсшв. сл. лшлая. Міілыіі, ая. ое. —лъ, а. о. ІТріяпіпый, любезпый, плѣппгпелыіый, прпвлекагаелыіыіі. Милый взоръ, взгляЪъ. Милая улъюка. Діплѣть, гл. ср. 5. Сгааповшпься кому мп.іыыъ. Мпля, п. ж. 6. Лат. Пространство пушп, содержащсо въ ссбѣ іізвѣсшііое чпсло гсомсшрііческнхъ шаговъ. Шилл Нплісцігая, Фраіщузская , Аглииская, Шталілискал. Мпляга, и. общ. 6. Слово просшоиар. зиачпшъ шо;ке, чшо лчілый. Міімпка, п. ж. 6. Гр. Собствсішо зиачпшъ лоЭ/'Я.жт№?с.Тсагаралыіыя прсдсшавлеиія, въ кошорыхъ акпіеры выражаюгаъ разпыя чувсшвоваиія шѣлоДВІІЖСНІЯМІІ. Міімо, иар. ДІішуя кого плн какое мѣспю. Мхілш іего иЪти, плытъ, лстѣтъ. ЛІимогрястй , (п. вр. лтлсогряду, сгіт.) гл. ср. 43. Пдши проходишь мпмо чсго. іМилюгрлЪый вадгь Jteeao Алфсова. Марк. з. 14Мішоігпі, (и. вр. ашлюгіЪу , дёит,) гл. ср. і)ІТдучіі миііовагаь, npofimii кого ііліі чшо. Суди бо ІІавелъ лшлюити Ефесъ. Дѣяи. 20. іб. і) Прошскашь, окапчіівашься, проходишь, мпиовашь. Дрсвнля лшлюидоша. а. Кор. 5. 17. Мимоііестіі, гл. д. 5і. Сл. Предошвращашь, удадяшь. Отгс, аще оелиши
RkJQdWJsaXNoZXIy NTc0NDU4