і34-7 '^■ю' ліобомудрію; no правнламъ любомудрія. Ліопомудреішый , ая, ѳе. см. люболіуЪрый. Любомудрецт., дрца. м. і. Фіілософъ; іпотъ, кшо упражпяешся въ лгабомудріи, іізыскчваетъ причнпывсщеіі. •іюбоиудріе, я. ср. 4- Наука, имѣющая прсдмстомъ свопмъ позваіие прнчііііі. и дѣіісшвііі всіцсіі: ііначе Греческимъ словомъ называеіпсм фнлософГя. Ллобомудро, иар. Основашельно. ЛіОБОМУДІЧПВЕІІНЫІІ, 3)1. ОС. До ЛЮООЫуДрія касаюіціііс.і, отіюситсльиыД; иа правилахъ любомудрія осповаішый. Ліобомудрсібовліь , гл. ср. За. Упражнягаься въ любомудріи, поспіупаіпь сходствсішо съ правилами любомудрія. Ліобомудрый, ая. ое. —муЪрі,} л.о. Прилѣжащш къ любомудрію. Чслоаппъ аюбому Ърый. Дюбоплчаліе, ія. ср. 4- Властолюбіс, аіелаіііс власшвовагаь падъ друпшіі. Д)-л;б празЬиостк , упыніл, любонагаліл и празЪіюсловіл не даждь лш. Мол. Св. Ефрема. ДюБоиРАЗдпсіВЕпныіі , ая. ое. Сл. Ст. усердіемъ ликовсшвующпі. СпразЪпуелп любоііраздиствеиішлѵи хииліи. К.аноііъ Пасхи. «ІЮБопрнт£лі.ііыі и], ая. ое. —ленъ^ лыіа. льно. Сл. Спорлнвыи, склоииый ісъ спорамъ, охотипкъ споришь, сосшязапіься. Вспхъ зке иелюболрителъныхъ покрышстъ любовъ. ГІрнгач. 10. 12. ЛіОЕОПРІПІЕ, я. ср. 4' Склонносшь къ спорамъ, къ сосішізашю. ДюбопѵііТися, гл. общ. Имѣть склоииосгаь къ прыіію , къ состязапію. Скриж. і. 4иЛюбошлтпС!, нар. Достоііно любопытства, или съ лгобопышотвомъ. ЛіоеопьітныН, ая. ое. —7ме«^ тпна. шно. і) Имѣющііі охоту, стремленіе къ свѣдѣііію, позпаііііо чего. а) ГГо рѣдкосгпи свосчі досгпоііііыа тшмаиія, замѣчанія. Люоопыгтшл книга. \ ЛюБопйссхво, а. ср. 3. Склониосгаь, охота, стараніе къ пріобрѣтекію свѣдѣаііі, позііаиій. Мепозволеішое любопъгтство. Кічіга Ъостойнал люботіытства. Ір)оеолъствоватъ сеое любопытсіігео. Люеопьпствовать, гл. ср. Зг. По лшбопытсшву желать зиать, видѣть что. - ■ Лювославіе, я. ср. 4. Тоже, чшо славолюбіе. Лю. 1 348 Лювосластецъ, сгпца. м. \. Тожс, что сластолюбсцъ. Съ любосластцалт не слчыиашеся, Пролог. Ноябр іЗ. Ліобосластіе, я. ср. 4- Тожс, что сластолюбіе. ЛгаБОСллсгпыіі, ая. ое. — стеш, спіпа. сшпо. Сл. Тожс , что сластолюбйвый. Любосластный оісе гі безиегальпъгй въ скудоста буЪетъ. Прппіч. і4. аЗ. Люьословіе, я. ср. 4- Иаука, объемлющая разпыя части словссныхъ иаукъ, а особливо к])ішінку. 1/пражилться въ любословіи. Лювословъ, а. м. і. Упражііяющійся въ словесиыхъ иаукахъ , особливо въ кришнкѣ. Ліог.острастіе, я. ср. 4- Порабощеіііе любовлоіі страсти. ЛюБОстрАстію, пар. Съ любосшрастісмъ, Ліобострастпыіі, ая. ое. — стенъ t сшна. стпо. Изъявляющііі любовііуіо страсшь. Любострастпые взгллды, разговоры. ЛіоБОСтяжлніЕ, я. ср. 4- Іхорысгаолюбіе, порочная склоііііоспіь къ пріобрѣшепію излишііяго имѣііія. J[io6oстлжаніе, лихоиліЪпво. 4- Молнгав, ко причащ. ЛюБОСІЯЖАІЕЛЬ, Я. М. 2. ЛюбоСІПЛЖІІтелъітца, ы. ж. 6. Кто прпстрастеиъ къ сгаяжамію богагаства. ЛювостлждтЕлыіо, пар. Корысшолюбцво. Любостяіклтелыіын , ая. ое. —лспъ t лыіа. лыю. К.орысіполіобпвый , забоіпящійся о нріобрѣшеши боіапіства. ЛіОБОТРУДІЕ, Я. Ср. 4- ЛюбоВЬ КЪ Пірудамъ, іпрудолюбіе. Добротол. ъ. і. сгпр. 43 иа обор. Люботрудііо, пар. Сл. Съ пріілѣжапіемъ. Бозлінилісл леЪоволъпы быти ео истолковаиіи люботруЪно изобрп,- теітъіос/, рехлпій. Предисл. иа кнцгу Спраха. Любоучёиіе, я. ср. 4- Сл. Склопиосшь къ иаукамъ, къ ученію. ЛювоучГпЕЛЕпъ, лыіа. льпо. Сл. Любящій учепіе , прплѣжащіп къ учспію. Любоуыппелеіі,ъ и благоговіъинъ бт отрокъ зпм. Про.і. Іюп. ю. ЛюБочЕловііѴіга, нар. Сл. ЧеловВколюбпво, милостпво. По Еггпітп со есгеліи языки ліобогеловтъгигь срптпив' шесл. 3. Макк. 3. і4Любочёствовдтнся, гл. возвр. Сл. Быть въ чсстп, прославляться. Ттьліже его житпелъсіпвіе и Ъруголюбіе любогествоеашесл, Прол. Іюн. 8 дпя. Люеочестіівый, ая. ое. — въ, а. о. і) і
RkJQdWJsaXNoZXIy NTc0NDU4