іаоу Kq. просторѣчіи пазываешся топгь, кто no долгу или чсловѣколюбію снабжаетъ другаго всемъ потребпыиъ для жіізпи. Шзбалованпый сынъ роЪитсллаіъ пе кормимцъ. Ъ) Въ проспюрвчіи: благодьтоль, шілостпвецъ. Ііормилсцъ люй пе оставь монл. К.ормі'ілііца, ы. ж. 6. Жсищнііа , кормящая грудыо чужаго младенца. Маііять пормилицу. і5.орміілііцыііъ , а. о. Прападлежащій кортілнцѣ. Кормііло, а. ср. 3. Руль. Кормило разбившесл отъ пужЪы волиъ. Дѣлп. 27. /(І. Кормйльце, а. ср. 5. умен. сл. кормііло. Се п корабли вслицы сугцс обращаются лшлылѣ корлшльцеліъ. Іаков. 3. /,. Б.ормйтель, я. м. з. Тоже, что корлиілец7,} въ і-мъ значенііі. ТІосла въ Салшрію ко Киязеаіъ Ссьліарійскиліъ, ц къ старіъйшипаліъ , и ко корлштелелп сыиовъ Ахаавлихъ. і Цар. іо. і. Кормйть, (п. вр ігорлілю , імрлттъ,) гл. д. 79- ') Собственпо : говоря о молодыхъ животныхъ, пе могущнхъ сщс досшавлять себв шіщи, значитъ: давапіь пнщу , тіташь. Корліитъ младенца груЪью. і) Довольствовагпь кого шіш,еіо изъ платы или безъ оной. Корліитъ нахлѣбпиковъ. Корліитъ іыіщиссъ. 3 ) Говоря о скошниѣ : давагаь кормъ. Корліитъ лоіиаЪей , гмровъ, куръ , гуссй. 4) * Содержать себя или другаго ва своемъ иждіівсніи. Корліитъ лтогогислеиное селіейство. Корліитъ } оЪѣватъ} обувать кого. К.ормі'іться, гл. возвр. Содержать ссбя, доставлять ссбѣ прошітапіс. Корліитъсл рукоЪплъеліъ, работою. Корміічіічъ, а. м. 2. стар. Пѣстунъ, дядька , иадзпратсль. Клше у /Грослава корліиітъ иліслеліъ Будый воевода. Лрхап. Лѣт, 5а. К.ормлЁтЕ, я. ср. /(. і) Дѣііствіе кормящаго, пішіапіс. а) Въ старнпу такъ пазывалв помѣстіе, волость, ііліі городъ, который дапъ былъ кому иа иѣсколько лвтъ за его службу съ тѣмъ, чшобы получпть съ иего доходы и оброки въ своіо пользу. ^ ко]>лілеіііи за ииліъ каіиинъ. РозТіалъ казны своей no сліпттг, казиагеевоу опригъ еопігииъ и полігъстей, и корлілснсіі у сорокъ и осліъ тъіслгъ рублсй. Цар. кшіг. ЗЗд. — Корлілсніе съ болрскиліъ судоліъ идіі бсзъ Ко. і2о8 онаго. сіігар. і) Опрсдѣленіе къ какому-лпбо мѣсту для управлепія судомъ я расправою граждаскихъ и тяжсбиыхъ дѣлъ съ вышнею властію , или подъ иачальствомъ другаго. а) Самое ыѣето иазывалось такъ по тому, что опредѣляемые чиновшікн пзвѣстиаго жаловаиья пе іімѣли , a получали вмѣсто опаго па прожитокъ себѣ съ дѣлъ , съ иска и съ головы , ш. с. со всякаго просптсля положенпую, окладную пошлину. Л отъ правыл граліатъі иліати болрииу или съіну болрсколіу } за которыліъ корліленіе съ суЪоліъ болрскиліъ. Судебникъ гл. 65. '66. 67. КбрилЕііый, ая. ое. Иімѣегаъ зиамсноваіііс глагола корліитъ. К.6рмлЕиь. и. ж. 7- стар. ТІовытье, отдѣлсиіс no {іоду приказііыхъ дѣлъ. Которые Ъълки у корліленей СуЪутъ. Судсб. 5а. Кормля, и. ж. 6. і) Кормлепіе , ппшапіе а) Опща кормъ. Кбрмникъ, а. м. і. стар. Тоже, что корліггй. Ло еслкой ладьи no Эе» порліиика. Нпк. Лѣт. 2. іаі. Кбрмиый, ая. ое. і) .Жирныіі, тучпый. Корлінал лошадъ. Корліпъій боровъ. 2) ІІзобилующій кориомъ, палііітыо. Ііорлтыя ліѣста. Кормобііще, а. ср. 3. Мѣсто удобиое для ііажитн скота, паства. Кормоеое, аго. въ вид. ср. Окладъ, плата вмѣсгао корму и харчевыхъ прппасовъ. ІІолухатъ корлювое. Кормовой, аго. въ внд. с. м. Работпикъ на баркѣ, которон у задисн пошссн первое имѣетъ мѣсшо. Корыовщіікъ, а. м. і. стар. Отряжеииый изъ воііска для собранія , для добываиія корма для копеіг. р^ліъьслилъ ІЪсударъ послатъ па тпхъ люЪей , которые съ лпсу на полки ігрихбдліпъ на царскіе и на корлювщиковъ. Цар. ки. 2і8. Іхор.ліовьін, ая. бе. Прііпадлежащій, относителыіын къ кормѣ. Корлювое весло. Корлювый ф.іаеъ. іѵормовыи, ал. ое. і) іожс, что 7гирлінъій, во 2-мъ значсиіи. Корлювъія лііъста. з) Въ стар. уиошрсблеіііи: шотъ , кщо получалъ жаловакьс па содержапіе , на прошітапіе свое за службу. А буЪстъ съ службы сбѣжитъ ииоземсцъ } или иной какой порлювой геловѣк-ъ. Улож. •). 8. 3) Харчевый. Корлювъій дворъ. Кбгмчдя киіігл. Книга , содсржащая въ себѣ закоиы церковные и часшію
RkJQdWJsaXNoZXIy NTc0NDU4