6qi Др. рабаъ лежгітъ въ Ърейфп или на Ърейфп. ДрЕКОЛІЕ, Я. ср. /J. Сл. КОЛЬЛ, Дубьі'. Дреколыіый, ая. ое. Дреколію припадлежащій. Дрема, ы. ж. pacraeu. Lychuis viscaria. см. смолёв?са. Дрема, ы. ж. 6. Нашествіе сна нлн легко» сопъ. Дркмаше, я. ср. 4- Тоже, что дрела. Дремдть, (іг. вр. Ъре.илю, Ърёмлешъ^] гл. ср. 79- і) Ко сну клоііитьея, 4jbспівовапіь побуждсиіе ко сиу. а) " ІТлопіппіьсл. Сіііотри не Ъреліли, ш. Le. будь осгаорожепъ. Дркмлется, гл. безл. Соиъ клонипть. Дремліівость, н. ж. 7' Склонносгаь къ дремапію. Дркмліівый, ал. ое. —млйвъ, а. о. Склонііый къ дремапію. Дремлпкъ, а. м. і. Orchis Могіо. Трава. си. Копушкгтъі слезы. Дремота, ы. ж. і. ГГобуждепіе ко спу. Дремзчесть, и. ж. 7' Густоша лѣса, Дремучій, ая. ее. 1л оворя о лѣсѣ: весьма частыи , іусгаый , пеудобьпроходігаыіі. /Іреліугій лпсъ. Дремучка, л. ж. б. Родъ припадка, со- ( столщаго въ безпрестаішомъ дреманіи. Дресва , ы, л:. 6. Часгпи распадшагося дпкаго камня отъ жжеііія пли отъ воздуха. Дресвяіінкъ, а. м. і. Камень , удобно въ дрссву обращающіііся. Дресвяпость , и. ж 7- Качесшво , свойсгаво дресвяпаго. Дресвяный, ая. ое. ІІзъ дресвы сосгаоящіи. Дрьсвяігеть, гл. ср. 5. Обращаться чрезъ вывѣтривапіе въ дресву. Каліпи нагинаютъ Ъресвлитьтъ. Дро. Дроеііііл, ы. ж. 6, употребителыіѣе во іиііол;. Ъробіты, бічіъ. Оспіаткп хлѣба no спускѣ ііпва. Пивпыя Ъробипы. Кор.иитъ ско/пі, Ъробгтспо. Дроіиіпиыіі , ая. ое. і) Составлліощііі дробппу. Дробттыл зсріш. а) Для поклажп дробппъ служащій. Дробиннал каЪка. Дровііть, (н. вр. Ъробліо , бйшъ^і гл. д. 7д. Дѣлнть цѣлое па мгіогіл часгап. Дробйться, гл. стр. і) Дѣлиться па мпогія частп. а) Крошпться. Нпкопюрыл каліни удобно Ъроблтсл. Дроклёніе, я. ср. k. Дѣдеиіе цѣдаго па многія части. Др. бдз Дробпйца , ы. ж. 6. Мѣшокъ или сосудъ еъ трубкою плп горлышкомъ , въ каковыхъ охоіпники дробь съ собою посятъ. Дробпйца сафьлннал} жестяиал, Ъереелнная. Дрбвность , ж. 7- Удобпость къ раздѣлепію па мѣлкія части. Ді>6бііыіі, ая. ое. — беіі,ъ } бна. бно. і) Раздѣлсппый па міілкія частп. йзбихъ его и сотрохъ его зпло} Ъаже бъхстъ Ъробснъ. Второз. д. аі. а) Говоря о товарѣ : мѣлочпый. Дробиые товары. Дрововіікъ, а. м. і. Родъ ружья, имѣющаго шнрокое дзло или отверстіе, изъ коего дробыо стрѣляютъ. Дроеовыіі, ая. ое. і) Для клажп дроби опредѣлеппый. Дробовой мпшсгскъ. а) ІІзъ дроби состоящій. Дробовой заряЪъ. Дробовал стріълъба. Рашп. Уст. ч. і. 35. Дрог.ъ, а. м. і. стар. Тоже, чшо Ъробъ во вшоромъ зпачеігіп. О указп} какъ ігііі,і. in, образцоліъ Ъробомъ стрплятъ. О указп какъ лпълкилп оіселтъзныліъ Ъробомъ стпртъллти, Рати. Усш. ч. і. 55. Дрбвь, и. ж. 7- і) Въ семъ н въ слѣдующпхъ смыслахъ упошрсбляется какъ имя собпрательное: мѣлкія части чего пибудь. ОЪгтъ лгцикъ со стеклаліи ие удалсл ^ дроба огенъ лтого. а) Зерпа , тарики изъ свішца сдіілаішые употреблясиые для стрѣляпія изъ рул;ья. ЗаряЪпть ружъе Ъробио, Ъ) Часпіь едпшщы или цѣлаго чпсла ; пиаче пазываешся ломапое чпсло н доля. Сложенге} Ътълепіе Ъробей. Дрбг.ь барлбаішля. рег. воен. Трель продолжптелыіая, выбиваеыая двумя палками на барабаиѣ. Дровязникъ, а. м. 1. Товаръ въ розпицу продаемьш. Торговатпъ Ъроблзішколіъ. Дрова, дрбьъ. ыпоя;. Дерсвья , изрубленпыя въ полѣпья для жлсепія пли іиоплепія. Ъозъ Ъровъ. Берсзоеыл , осиповыл} сосновъіл, елевыл, ольховыл Ъроеа. ОЪнополпнныя, трсхполтьнпыл Ъроеа. Дровёшки, екъ. ж. 6. ГІсбольшія дровпп. Дрбвпи, пей. ж. мп. 7- Сапп, у коихъ копылы обрубаюгася по самыя пахлесгаки, и у которыхъ пѣпіъ короба. Дроводілъ, а. м. а. стар. ІІекуспикъ дѣлагаь что изъ дерева , сшоларь. Ѵстроити плотітколіъ и ЪровоЪпламъ Ъомъ. Раш. Усш. ч. з. ю.
RkJQdWJsaXNoZXIy NTc0NDU4