Зі Аф. Ax. Ащ. Аэ. Аѳ. Зз Афёрьт, ъ. ж. мн; 6, Дѣла , посшупкп ПФеііщнка. Афишл, іі, ж. уіМеп. Афшика, и. ж. б фр. Ііечаппіыіі лисілъ, разносймый ио додіамь , іын првбиваемый въ ііуб.ііічпыхъ мѣсіпахъ д.ія обьяи.іспія о зрьліпдахъ и копцсршахъ. А*орп:!мъ, а. м. і. Крапікое правн.ю , коего ііспіпііл основ.іііа иа опыіпіі и ііа разсуждёгіііі , п кошорое вь краткпхъ словахъ заключаёшъ мпого смысла. Ах. Ахапъ , а. м. і. Тат. Рыбодовпая г:яасть , паподобіе мѣгака нзъ лычныхъ всрсвокъ сплстоппая , съ чствсроуіо.іыіыиъ ошверзшісмъ , къ косму съ одноіі сіпоропы привазывіаётся грузіыо. Оііа употрсб.іяешся для ловли бѣлугь , когда оныя на зиму ложашся въ яиы. Ахлііье, я. ср. 4- Изъяв.іепіе радосшп , псчалп, гііѣва, удіівленія вли друглго какого-лпоо душсвиаго дввжсйіа іірон.іііошепісдіъ с.юва ахъ! Ахатъ, а. м. і. см. Агсппъ. лхаті,, гл. ср. і. Ахаііьсмъ пзъявлять пѣкоторое душсвное двнжспіе , пронзпоснпіь с.іово (1X7,! Ахнпкя, и. ж. 6. проспшпар. Вздоръ , чспуха , пеаѣпость словъ. — Иести ахииеп), пі. е. говориніь вздоръ, нслѣпицу. Ахнуть, 5д. одпокр. глагола Ажать. Ахтіі, межд. озпачаіоіцсе лсчаль, сожадѣніс, удивлсніе. A.xmuJ гто такос _ сдіъ-іа.юсь! Ахъ, межд. упогпребляемое для озпаченія радосііін, скорби, гпѣва, удіівленія плп другаіо какого-лпбо двпжепія души. —-Ахъ! ахъ! а ппсобить пе ъіьмъ. иословіщл , озііачаіощал поздиое и бсзио.ісзііос раскаяніе. Ті. Псрвая пзъ числа буквъ согласпыхъ \ въ азбукѣ Церковчо-Славяпскоіі и Рос- <іііскоіі, а въ чіпгіі азоучномъ піпорая, Нйзьіваещса бука. Ба. Ба! междом. удіівленія —Нерѣдко упопіреи-іяепіся съ повторспіемъ : Ба! ба! ба! опікуЪа ты вздясл.3 Ащ. АщЕ, союл. условп. Цсрк. Сл. 0 Ежсліі, если, буде, когда. Ліце Eostjio насъ кто па ны? Риил. 8. і5. a J Чию пе. Іі.іяхся во su'deh лосліъ, ащс еііидутъ въ покой мой. ТТсал. ді. а. ?>) .Jn, плн. Агце въ тіьліь u.tii кролчъ пгѣаа нс впаіъ} Богъ віьстъ. 1. КоріІПѲ. 12. 1. Аще ліі. А ежелн, сслпжс. Ащелгі кто не разуашстъ ) Ъа ие разу.ипвастъ. 1. Коринѳ. і4. 38. Аэ. Аэролбгичрскій, ая. ос. ГГрііпадлежаіцій аэрологіи; воздухословпый, Аэрологія, н. ж. 6. Гр. Иоздухословіе. Наука о воздухѣ, его своГісшвахъ , о полезпыхъ ііліі врсдпыхъ сго і;ачеспівахъ. Аэрометрпческій , ая. ое. Аэроыепіріи прппадлежащій. Аэромёгрія, и. ж. 6. Гр. Наука о нзмѣрепіи воздуха. см. Ііоздухоміьріе. Аэномётръ, а. м. і. Тр. ВозЪухоаііьръ. Орудіе, погредствомъ коего нзмВряешсл сгущеніе илн разрѣжеиіе воздуха. Аэростатикд, лі. ж. 6. Гр. Наука о равповіісіи воздуха. Аэростатъ, а. м. і. Гр. Ла7п, Воздуіпный шаръ ; шарь ііаполііегпіыіі жпдкпмъ аещесіпвомъ лсгчлйпііімъ воздуха. Аэръ, а. м. і. Гр. см. Воздухъ. Аѳ. Аоейзмъ п Атеіізмъ, а. м. і. Гр. см. Везбожіе. Аѳі.іістъ и Атейстъ, а, м. і. Гр. см. Безббякникъ. 'Вдалыіикт. , а. м. і. стпар. Ворожея, когпорый ііаііісіітываніемъ обѣщаеип. достатіть кому счас.тіе, илп отвраіпнтті песчаспие. Баалышцл, ы, ж. 6. сшар. Ворожея, колдунья. Баальство, а ср. 5. стар. Ворожба, иаговарнваіііе, ііашсіітываіііе. Баба , ы. ж. 6. Въ Церк. кп. мать Б.
RkJQdWJsaXNoZXIy NTc0NDU4