569 Гр. Гр. буо Грушеобразяый, ая. ое. см. грутевйЪ~ пый. Грушица, ы. ж. 6. Pyrola rotuudifolia. Грушка, и. ж. 6. умен. сл. spjuia. Гры. Грыжа, и. ж. 6. Ломоша въ костяхъ, проііЗБОДящая нногда шшики ка чденахъ; іпакже рЬзъ въ животѣ, паи- ' паче отъ вѣтровъ бывающш. —Красиал грыжа. Іхровавой попосЪ; соедипенпый съ рѣзомъ въ жнвоті;. Грьіжа, въ проспіор. Такъ пазыватотъ человѣка, кошорый за всякую бездѣлицу ворчптъ, исурпгаъ, брапптъ. Грьіжпал трава. Guaphalium dioicum. см. зміёвикъ. Грыжныіі, ая. ос. і) Протводішый грылссю. Гръгжиал боль. і) Пригодиыіі для врачеваііія грыжп. Грыжнъіл лпкарстба. Грыжиая ашзъ. Грызёніе, я. ср. 4- Дѣйствіе грызущаго. Грызёніе орпховъ. — Грызёніе совіьсти. Мучсніе, терзаиіс, безпокойСтвіс, причічіяемое совіісіпію, ііо случаю какого шібудь содѣяпііаго зла. Грьізть, (п. вр. грызу, еіиъ,) гл. д. 5о. г) Раздроблягаь, раскусывать зубами что ішбудь твердое, сухос, хряіцеватое. Грызтъ оріьхи. а) Рвать, куеать, уязвляпіь кого зубамн. Собаки часто грызуѵіъ Ъругъ Ъруга. 5)' Терзать, мучигаь, тревожипіь, безпокоить , смущать. Еео грызетъ заеисть. ЗасоЪѣянное зяо грызетъ собгъстъ. —Грызтиустнп,. Сл. He могшн отмстить въ пастоащсе гнѣва время, изъявллть досаду, кусая губы. Грызый ycmnn ceorij опрёдгьллетъ вся злал. Прнтч. іб. эо. ■— Грьістъ капого зубы. Грозпгаьсл ошмстііть кому за что, илц прнчиішть какой вредъ, з.іо. Онъ давно на него зубы грызетъ. — Грызетъ грыжа. Говорнтсл въ случаѣ чувсшвоваиія болн, производимои грьтжсю. ГрьЪться, гл. вз. і) Кусагаься,у"язвлять зубами. Собака ліежЪу собою гіногда гръгзутся. а) " Брапиться, ссориться, вздорпть. Онъ со вслкиаіъ грызетсл — Пословица : Сво« собаки грызутся } гужая не тхриспгавай у озпачающая, чгпо пе должпо въ ссору или побрапку, между родсшиепниками случающуюся, вмѣшивашься постороішему. Грызунъ, а. м. і. Насѣкомос. Attelabus. Грѣ. Грілка, н. ж. 6. Мсгааллпческііі ящичекъ, въ кошорои кладутся горящіе уголья, для грьділ упошребллемый. Гр*ше, я. ср. 4. Дѣисгавіе грѣющаго чгпо, и грѣющагося гдѣ. Грііібкъ, ика. м. і- лросгпопар. Сухарь. Грѣтыіі, ая. ое. Посрсдсшвомъ огия доведепный до топлоты. ГріѴгь, гл. д. 5. і) Говоря о животныхъ: защтцатпь, предохранять отъ стужи. а) ІІосредсгавомъ жара, огпя тсплоту производпть , торячнмъ чгпо дѣлапіь. Гртыпъ воду. 5) Лъ оіппошеіііп къ солнцу и другпмъ вещаиъ содержащнмъ жаръ: сообщать іпсплошу другоіі вещіі. Солнце луіаліи зеаілю гртъетъ. — Гршпь руки, * Въ проспіор. зиачитъ: пажнваться, обогащапіься прн способиомъ къ шому мѣсшѣ, случаВ. Гріться, гл. возвр. і) ІІолучать теплоту. Яко зима бѣ, и гріьяхуся. Іоан. і8 і8. Гршпьсл на солнцп. а) Сильпымъ движепіемъ піѣла ускорлть обращепіе кровп , п тѣмъ возбуждать внупірепшою теплоту. Гргыпъся бтъганьеліъ, борьбою. 5) гл. стр. Бышь согрѣвасму. Soda гртьется въ котлахъ. — Гртпъсл ополо кого. * Наживапіьсл около кого. Грѣховный, ая. ое. Подлежащій грѣху. Ргіліл. 6. 6. ГРѣховбдпикъ, а. м. г. Грпховодницп^ы. ж. 6. Въ проспіор. человѣкъ соблазшіпіелыіыміі своішп поступками другпхъ ко грѣху іірнводящш. Гр-ЕХовбдпичАть, гл. ср. і. просгпопар. Нрпводить кого соблазппшелыіымн поступкамп ко грѣху. Гріхо.побецъ, бца. м. і. Склониый ко грѣху. Грпхолюбеіі/Ъ раЪуется свараліъ. ГГритч. 17. ід. Грѣхолюбіівыіі, ая. ое. — бі'івъ} ва. во. Подвсржепнын слабосшямъ, поползповенпып ко грѣху. Грт.хоплдатп , гл. ср. і. Подвергаться грѣху, впадать въ преступлепіе. РаЪуіощіисл о грпхопаЪеніи иныхЪу са- ,и« грпхопаЪаютъ. Слово иа псходъ дугаи. Грихоплдёіпе, л. ср. 4- Впадепіе во грѣхъ^ прсгрѣіііеніс Моли отъ жякихъ наліъ гріъхопаденій избавитисл. Тропарь въ 5-й депь Октябрл. Грихохвбрпикъ, а. м. і. Гртъхотебрпи' ца, ы. ж. 6. Тоіпъ, кхпо часпю грѣіпптъ. Гріхоіворстео, а. ср. 5. Преклоішосшь ко грѣху, частое грѣшепіе. Грихоіворъ, а. м. і. см. грѣховадникъ. Грьхъ, а. м. і. і) Нарушспіе, преступлепіе закопа Божія; дѣло протпвпое кошорой ішбудь изъ заповѣдсй Бож«-
RkJQdWJsaXNoZXIy NTc0NDU4