563 Гр. Гр. 564 стучатя во чшо пропсходящій. а) Гроза, сіілыіый смдгкъ, трескъ происходящій пъ облакахъ отъ элсктрнчсской сплы, предшсствуемыіі обыкіювепио молпіею. — Гро.иъ пущати. * Въ древпихъ лѣтоппсяхъ упощреблсно вмѣспю: стрѣляшь, палпть \ілъ пушеісъ. Мніи громъ ііугцающе съ tpdda , страиіаіоіцс Вуское соииство. Дрсіш. Лѣт. ч. і. адэ. Громыхпуі ьсл, гл. позвр. простопарод. Обруиттьсл съ грономъ, съ болыпвмъ шумомъ. Гротіікъ, а. м. і. умсп. сл. грбтъ. Обхъ, а. м. і. стар. Копьсцо пліідропіпкъ. Дя возшпи коискаго сішряЪу іупргтъ съ гротами коаапыхъ. Раііт. Усш. ч. а. 45. Гротъ, а. м. і. фр. і) Всртспъ, лещсра. а) Соору;ксіііе ; дѣлаемос въ садахъ. наподобіе псшерьг , которос Eiiympir украшаюгаъ разліічиымп ракошіііамп, корал.іами п іпому иодобнымъ. Tfnpaспть гротъ разными ріьЪкими морскіиіт произвсЪеииіми. Грбхпуіься, гл. возвр. Упасть, обрушишься съ шумомъ, грсшомъ. Грохоглиьк, я, ср. 4. простопар. Смѣхъ громкііі. Грохотлть, (н. вр. гро.гогу, гетиъ,) гл. ср. простопар. Хохошать, громко смѣяіпься. Грохотіія, и. ж. 6. просгаопар. Многой и весьма громкой смѣхъ. ПоЪиятъ гроосотто. Грохотупъ, а. м. I. Трохотунъл} п. ж. 6. простопар. Кто хохочстъ, смѣешся громко. Грохотъ, а. м. і. і) Громкій хохотъ, смѣхъ. з ) Рѣшешо , у косго бываетъ ободъ илц обѣчайка парочпгпо болѣс, сѣтка пли рі>шстшіа рѣже, нежелп у рѣнгеша обыкповсішаго, и посрсдствомъ когаораго горохъ п шому подобпыя встіі оигь copy очпщагошся. 5 1 ІТазывастся шакже чствероуголыіый пзъ досокъ сколочениоіі съ прбволочпою сѣщкрю илирѣ- .шстііпого ящикъ,сквозь і;оггю])ыіі зомлю, пссокъ и пзвесті, прокпдываюшь. Ггошкпіікъ, а. м. і. Мфдвая моисгпа въ двѣ копѣйки. Грошевіічекъ, чка. м. і. умси. сл. &ротиевйкъ. Грошквьііі , ая. 6е. Сшоющій грогаа, двухъ копѣскъ. Грошіікъ, а. м. і. ум. привѣт. сл. гроаіъ. Грошъ, а. м. 2. і) Въ депсжномъ щешѣ озпачасшъ двѣ копѣнкп. а) Мѣдиал монсша въ двѣ кояѣшш. 2 Гру. Грувкяекъ, нька. нько. умсп. смягчит. сл. грубъ. Грубёііько, пар. смягчііга. сл. грубо, Отпвтъгпть пому грубеіШіО. ГрубГітелг., я. м. а. Трубіітслъпица, ы. ж. G. Досаднтсль; тотъ, кто грубымп словами илп поступками причппяетъ другому досаду. Лсце кому буЪстъ сътъ испоімривъ и груби7пеаь } и ііакаэісутъ сго, Второз. аа. 98. Грувііть, (и. вр. груб.ио, бншъ,) гл. ср. ^Q. * ІІсучтивыми словами плп поступками сердпть кого , пріічішять іісудовольсшвіс, досаду кому. Груіляшіть, (п. вр. грубіліпо, іпапъ^) гл. ср. 78. * Нсучтиво поступагаь, говорнть; подавашь дерзкнмв поступками плп обидііыми словамп другому прпчппу къ досадѣ. Грувіллство, а. ср. 5. Грубыс, псвѣжлпвые посгаупкп, слова; псучтіівсіпво. Груеіяііъ, а. м. і. Трубиіпка, п. ж. 6. * ІІеучтпвсцъ, псвѣжда ; тотъ, который іісучіппвыми словами плп посіпупкамп подаетъ другому случай къ досадѣ, къ псудовольствію. Грублёіпе, я. ср. 4. ІІсучтивыми словами илп посгаупкамп причипсшс Другому досадъ, неудовольсшвія. Груішуіь, (и. вр. грубиу, биешъ^ гл. ср. Sg. Сшавоввшься жестЕимъ, терять гибкость въ члеиахъ, крѣпиуть. Грубо, иар. і] Дурио, пспріяшііо, протпвііо взору. а) Противло чувству; исііравилыю, ііечисгпо , пс хорото. Грубо говоритъ3 тъть, іитать. 3) Въ исвѣжествѣ, въ лспросвѣщеиін. Грубо воспитаиъ. 4) Ыеучтиво, иагло, невѣжливо. І^рубо постуіштъ, прітдѵіъ кого. Грубо отвпгатъ. Грубовлто, пар. ІІѢсколько грубо. Грубоватость, и. ж. у- Ыѣкошорая, пебольиіая грубосгаь. Груеовлтый, ая. ое. — ватъ ) іпа. піо. Нѣсколько гртбый. Грз'босіь, и. ж. у. і) Жесгакость, качсство грубоц вещи. Грубоспгъ рабоуп,ы} голоса, выгобора. а) 1Ісвѣ;кество, пспросвѣщсіііюсиіь. Грубостъ воспитапіл, лравовъ, обыгасеъ. 5) * ІІеучшивость, наглосшь. Грубостъ в» обрспцспііі j въ обхожЪеігіи. НаговоритЪ) надгълатъ кому атого грубостей, Грубын, ая. ое. —?рубъ} ба. бо. і) Собсшвсипо: исобрабогааііпыіі, псвыдѣлаипыіі. а) Жесшкіи, псгладкій, шсроховашый. Грубая шерсть } хомтапа, Г\
RkJQdWJsaXNoZXIy NTc0NDU4