299 Bo- Bo. Зоо отъЗо до 6о сажспъ безъматпи, употреблясдіыіі па рыбиыхъ промыслахъ по огпислямъ око.іо Асіпрахаии. Волокъ, а. м. і. Разстояіііе, пространсгаво между двухъ судоходиыхъ рѣкъ ваходящееся ; называется піак-ь потому, чпю изъ одпой рѣки въ другую по піакіі.м-ь мѣсіпамъ перстаскнваіогпъ мЬлкія суда, илн гаолько одніі тпв.іры гѵжомъ псревозягпъ для вшорнчпаіо ііагру;ксііія на суда и отправдевія по другой рѣкѣ. Волопдсі., а. м. і. Пасгаухъ , пасущій стада воловъ. ВолосаііікЪ; а. и. I. Gordius aquaticus argillaceus. Чсрвь тонкосшію свосю под. бііыіі копскому волосу. Волосатикъ, а. м. і. pet. руЬосл. ГТрозрачпый камень кварцоваго пли гориаю хрзтгпаля. Волослтикъ, а. м. і. рпст. Cometes. Волосдтый. см. Власгипый. Волосдчъ, а. м. і. раст. Trichodium. Волосіиікъ, а. м. і. Родъ повойтіка, надѣваемаго женщішами на волосы , чпюбы не клочились. N Волосокъ, ска. м. і. і) умен. сл. вбаосъ. а) Въ карманныхъ часахъ такъ пазыварпіся тонкая наподобіе волоса пружпна, которчю уравіінваютъ ходъ часовъ, га. с. прнбавляюшъ или убавллюшъ. ВолосоіілЕТіША, ы. ж. 6. Плетсшекъ въ косу , простыми женщіінаміі вплеліасмыіі. Волосочекъ, чка. м. і. уи. сл. волосокъ. ВолосочЕСАталь, я. м. 2. см. Лолостёсъ. Волосочксъ, а. м. і. Ремссленнчкъ, упражііяіощшся въ убнраиі», чгсапіп волосовь; ііначс Иѣмециіімъ словомъ назывлспісл псрукмахсръ. ВолостелЙііый, ая. ое. ГГринадлсжащііі, свопсшвешіыіі волостелю. Болостелиные люЪи. Суд. Ц. И. В. гл. 70. Волосте.іь, я. м. а. сѵіар. Начальннкъ ' ііадъ волостью, имі.юіцій надь нею судъ и раснраву. СуЪсбп.гл.ъъ.бЪ •jt,, Волостньііі, ая. ое. Относящімся, прііііадлржащііі къ волостн. Воаостный сіпароста } суЪъ. Вблості.. н. ж. 7- Нѣсколько деревень члн одного вѣдомсіпва , пли одпого владт.иія , и одппмъ пачалыімкомъ у. лрав.іяемыхъ, Л на которомъ еороЪіь буЪутъ два паміі,стпііка , или на во.юсти два волостсія , а суЪъ у нихъ въ разЬплѣ. . . . Судеб. гл. 78. Вблосъ. см. Лласъ. Волосяникъ, а. м. і. Уиотребнтелыіѣе во мяож; чнс.іѣ : Лолосянчкй, кбвъ. Зимняя обувь изъ конскпхъ волосовъ, иаподобіе латпя сіілстепііая и носнмая въ зиміісс врсмя иросіпымъ народоміА Волосяііка и Волося'ііочка, и. ж. 6. Родъ дѣтскоіі простоиародноіі забавы, въ Ерпірроіі начавъ какоіі нибудь папѣвъ, т/івупіъ голосъ не перерывая, а кто прежде прочпхъ замолчнтъ піоіо дерутъ за во.юсы. Обыкповетіыс же слова того иапѣва сушь слѣдующія : Стаиемте братцы волосяпогку тлнуть ; кто не Ъотлнстъ, того за во.юсы дрп7пь. Оіпъ шого выіило: Даті. кому Ъобрую волосянку, гс. с. болыю выдрать за волосы. Волосяный, ая. 6с. см. Вмсяііъій. Волочккъ, чка. м. і. Тожс, чпіо волокъ, Волочеіпе, я. м. 4- Дѣйсшвіе волокущаго и волочнвшаго. Волочкіплй, ая. оо Тяяутыіі, вышянутыіі паподобіс тоичаіішеіі проволоки. Вологе/юе золото, серебро. Волочіі.іі.ііый , ал. ое. Оітшосящійся, принадлсжащііі къ волочснііо, къ выпіягпваііііо чего. Волочальпыл оруЪіл. Волочйлыія, и. ж. 6. Спіалыіая доска со скважипами разііой ве.іпчипы, сквозь которую тяпутъ проволоку. Волочилыі^іікъ, а. м. і. Кти гпянетъ, выіііягнваеіііъ нзъ какого-лпбо мсша.і.іа проволоку. Волочііть, [вологу, волдгешь,) гл. д. 85. і) Тащмгпь чпю по землѣ, тяпупіь снлою. а) Говоря о металлахъ: шяпуть, выіпяіпвать въ нить , въ проволоку. Вологчть золото, серебро, ^ыьдь, зкелпзо. 3) Отъ слабоспін па силу ходнпіь; съ пуждою, съ пірудомъ брести, не іпвердо ступать., плестпся иога за погу. 4 ) Говоря о платьѣ : небсрежпо, распустя подолъ носнть, пли вссгда упопіребллть, помыкать. 5 ) * Говоря о приказныхъ д-Ьлахъ : дѣлашь, прпчнпять кому волокнту , медлеіпіосіііь въ окопчаііііі, проволочку. Волочйться, гл. возвр. і) за кѣліъ: Старапіься всячегки иреклоііншь кого къ себь въ любовь. а) за ъпмъ: Таскапіься , ходпть за какпмъ дѣломъ по неволв пли по нуждѣ. 3) куЪа: Безвремснно пли очеиь часшо ходпть , бсзъ пужды часшо павѣщаіпь , посЬщать кого. Волбчь, (волоку, волбъешь^) см. Ллёгь. Волйчься, [волокусл, вологсіисл,) гл. воз. і) Тявуться, піащпться по земл*. Веревка, платье вологится. а) Съ трудностію іідти. На силу волокусл.
RkJQdWJsaXNoZXIy NTc0NDU4