igg Be. Великодітипе, я. ср. /{. Свойство чсловѣка тсрпіілпво сіюсящаіо песчастія, огорчете, досады, поступкп и докуки отъ другпхъ ему причііпясмыя, п жсртпуюіцаіо жіізііію , времепемъ н имѣніеиъ своимъ благу отечества или ближняго. а. Шакп. у- і^. Великодушпо. nap. Съ великодушіемъ, списходшпельно, ілерпѣлііво. ВеликодушпыІІ, ая. ос. —?«», шна. шно. Имѣющііі, оказывающііі всдикодушіе, исполнепный вслнкодушія. Велііконнеіпітый, ая. ое. ■—тъ-, гаа. пго. Весьма славный, великое плія цыѣющій. Великоимепитъ ГоспоЪъ. Іер. За. ід. Ве.шкокііяжескш, ая. ое. ІТрипадлежащііі, свойсгавенный Велнкому Кпязю. Великодіпіе, я. ср. іі. Тожс чшо всмл.ппіе. Мол. ЛТанас. Велііколішіо, нар. Хоже что яелеліъп110. Великолішіын, ая. ое. —nam, ппа, ішо. Тоже, что вемліьпный. 2. Макк. іі. 8. Велнкомощіе, я. ср. 4- і) Всликаякрѣпость, спла хпѣлсспая. %) Великая власшь, могущесшво. Ве.ііікокрыльш, ая. ос. —лъ, ла. ло. Великія крылья ішѣющій. Орслъ всликій, белипокрылъші. Ісз. 17. э. ВЕлпкомбщііыгі, ая, ое —и^е7№,ііі,иа.щпо. Всликую власшь, силу в могущество надъ кѣмъ плц падъ чѣмъ имѣіощій. Великомучеішкъ, а. м. і. Ііеликомугепица, ы. ж. С. Кшо изъ Св. ЛІучеппковъ особлнвыя , самыя жсстокія мученія претериѣвалъ. Св. ІВеликомугеникъ и побѣдоноссцо Тсоргій. Св. Вслшмаіуъепица Екаіпертш. Великомученичкскій^ ая. ос. Вслпкомучсынкаыъ свойсгавеітый^ прііліічпыіі. Великоцекъ^ пька. пько. і) Иодходяи^іі, приближающшся къ совершспству, пі. е. вслпчішѣ, мѣрѣ, росту. Діьти его уже велшгонъки. 2) Нѣсколько велнковапіъ, не въ пору, пс въ мѣру. Сапоги сашты оеяшсоіьыиі. Великоп6стпыіІ , ая. ое. Іѵь велнкому посту пршіадлежаіцін , въ течепіе великаго поста бывающій, уцоіпрсблясмыіі. Великопропов-іідіпікъ, a. м. і. Рсвпосгапыйпроповѣдішкъ Слова Божіл. Шиіі. мпс. Cemn. 1 1. Веліікородный, ая. ое. —Ъеііъ, дпа. дпо. Отъ славиаго рода произшсдшій. Великор6слып , ая. ое. ■— слъ, сла. сло. : ИмЬющііі / еликій ростъ, вышпну. ВіликославііыіІ, ая. ое. —венъ, виа. вио. 1 Be. 200 Белпкоігастітый, препрославлеішый. 3. Макк. 6. 17. Велпкоті:лёсііып, ая. ое. —сеиъ, спа. спо. Всліікорослый, весьма высокій и дородпый. Прол. Map. 19. Веліікость, и. ж. 7- ') Самый высокій сшепепь силы^ могущсства, власти. 2) Великое въ чемъ преимущесшво предъ другпмг, или по виѣшпему виду, или no впутреппимъ качссшвамъ. 3) Важіюсшь, свойство вещп имѣющей снлыіос вліяиіе во миогія другія. Ведвкоуше, я. ср. 4. Прсизящиыйразумъ. Велйтель , я. м. і. малоупотр. Кто другаго засшавляешъ что дѣлать, повшюваться , исполиять поволѣтюс. Сѵіово сіе паипаче употр. съ прсд.іогоыъ /го. Повелите.п , повслителъница. См. сіи слова. Вклііцыи, мпож. Въ церк. кшігахъ бсрется шюгда вмѣсто слова Цари , ЛлаЪыкп зеліные. Матѳ. 20. 25. Величаво, пар. Гордо, пьшшо, падмеиікі, высокомѣрпо. Величавость, и. ж. 7- Высокомѣріе, гордость^ пышішсть , спссь ; порокъ тѣхъ , кои пе имѣя въ себѣ пичсго или по миого достохвалыіаго , присвояютъ себѣ, притіімаіотъ па себя видъ н поступкп важиыхъ людей. Веліічавый, ая. ое. —ва ^ ва. во. Спесивып, горделпвып, иадмсшіый, заралссшіый порокомъ ве.пічаЕости , высокомЬриый. Мелгігавый /шгесожс скстхастъ. Аввак. 2. 5. Величаше, я. ср. 4- і) Дѣйствіе величаюш.аг(); хвалспіе, прославлеиіе. э) Самохвальспіво, превозііотеиіе самаго ссбя. Отвращу вслиіанге крппости ихъ. Ісзек. 7- а4. 5) Рсг. цсрк. Сіпихъ всличателыіын, поемый въ хвалу н прославлеиіе Богу и Угодшікамъ его въ нзвѣстиые гіраздипчііые діпі па всенощіюмъ пупі[іепііеыъ славоеловіи. Ввлшаніе Спасителю, ІЗогороЪицп, Святоліу. Величателыіый, ая. ос. Велнчапіс изъявляющііі. Велшатслътшй сптхъ. Величать^, іл. д. і. і) Прославлять, хвалить, аревозносвшь; всликииъ, важпымъ, достоиочіпсшіыяъ ііризиавать. 2)* Въ Св. Гіис. Разтпрять, распростраиять чшо. Лелиіаштъ воскриліл ризъ свокхъ. ЛІато. аЗ. 5. Величаться, гл. возвр. і) Хвалиться, иревозноситься , прсдсшавлять себя досшойнымъ уважеиія, похвалъ, пбчсстп. 2) Въ ьидѣ гл. стр. Быть велпчасму. Миою велълюжи велтаютсл. Прншч. 8. іб.
RkJQdWJsaXNoZXIy NTc0NDU4