171 БЪ. БЬ. 172 тящій оброку. улояс, гл. ig- cm. 5g. ■—Бѣаый рунЪъ, рег. татп. Обходъ для осмопіра часовыхъ въ крѣпостп или лагерЬ предъ восхождепіемъ солица. Біль, н. ж. б. і) стар. Бѣлнзпа. JTiiгцемъ бапЬъ съ біьлііо. Прол. Геіш. 5о. а) Родъ пряжи льпяпой, мягкоіі и бѣлой. 5) Въ деревахъ : мягкоіі , сочпоіі подъ корою слой, кошороіі нначе называегася мязга плн сокъ. 4) Болѣзпь. Gonorhoea mulierum. Бвлііі, я. ср. 3. собпр. Все шо, чшодѣлаешся пзъ полотна, холсгаа, и другаго тому подобнаго, упошрсблясмаго въ домѣ, какъ-то: рубахи, скатерпш, просгаыші и проч. Мытъ бплъе. Бѣлькіі. Такъ называютъ ГІоморянс дѣтепышсй, родящихся отъ морска- ■ го звѣря, иненуемаго сѣрка. Опис. Нов. Зсмли. Бфльио, а. ср. 3. Наросгаъ на глазу, закрываіощій проходъ свѣша въ зѣшщу. Біільмокъ, а. ы. і. Родъ смолы, получаемой пзъ Еѳіопскаго дерева. Репаеа mucronata. Бьльмоочепъ, чпа. чно. Пмѣющій па глазу бѣльмо. Бельцьі, овъ. м. і. мпояс. Bellis. Трава. см. скоросптълки, маргаритки. Бѣльчугъ, а. м. і. си. бтълал рыбка. Бѣліть, (соверш. дѣйсшв. побплтьѵгъ^) гл. ср. 5. Бѣлымъ сшаповпшься, бѣлымъ дѣлагпься. БііЛІться. Іхазагаься бѣлымъ. Біілявып, ая. ос —6S; ва. во. Иа бѣлый цвѣіпъ сдаіощіііся. Бклякъ, а. м. і. і) Па Волгѣ симънменёмъ пазываешся ходъ рыбъ рувамп въ разиыя времспа года. Бпллкъ бтълуэісій. Впллкъ осстрій. Біълякъ стерллжій. і ) Въ Спбири спмъ пазвапіемъ означасшся излншцій свсрхъ лсака поборъ. Ііаліштс. ІІст. 3) Бѣ< лыс валы, барашки. Морск. Слов.ъ. і. Біляпка, п. ж. 6. Agaricus Gleditsii. Родъ груздсіі. Біляііочка, п. ж. 6. ум. сл. бѣллнка. Біхііть, [бпту, біьсишъ; соверш. дѣйст. езбпсйть^ гл. д. 84. Въ бѣшспсшво, въ горячпосшь, вспыльчппость кого прпводпшь, дѣлать подобпымъ бѣшеііому, крайпе разсерняівашь. БіісіітііСл, гл. возвр. і) СіПіаповтшіРя бѣшепымъ. a ) ІІеисшовсшвоп.ішь , крайце сердншься. 3) Исумѣреішо рѣзвпшьпя пграть. Бісповаше; я. ср. 4- Состояте бѣспующагося. Бѣсповлтыіі, ая. ое. —игк^ша. шо. Одсржпмый бѣсомъ. ^Іук. 8. 36. Бѣсновлтпся, (біъснуюся, сшгісл} ) гл. ср. 5г. Быгаь одсржішу бѣсоыъ, злымъ духомъ мучиму. He рспутъ ли} лпо бтьснуетсся? і. Кор. і4. зЗ. БгспіЕмып, ая. ое. Бѣсомъ одержпмыіі. Се привсдоша itt исліу іеловпка нтьма бтьсиусліа. Маш. 5. За. БіспыіЬ ая. ое. —сеиъ, сиа. спо. Бѣсиовашыіі, бѣсомъ одержвмьій. ІТривсЪоша ійъ иеліу бѣсиы ліногп, Маш. 8. 1 6. Бѣсовапіе, я. ср. стар. Ненсшовство, бѣшспсшво, нзсшуплеше ума. Соборн. 2о5 иа обор. Бѣсоватнсл, (бпспуюся, егітсл) гл. ср. 5і. ІІеистовсшвовашь , безумно поступагпь. Прол. Дек. 4. Біісбво молоко. Трава. см. ліолошй. Б-Есбвскій, ая. ое. Бѣсамт. пршіадлсжагцііі, бѣсу свойсшвешіый. Бесовщііііа, ы. ж. 6. просшонар. Непсшовсшво, ыелѣпосшь, илп дьявольское ііавождепіе. Бісъ, а. м. і. і) Діаволъ, демоігь, злын духъ. з) * Въ просшор. прпдаешся человѣку вершлявому, весьма проворпому илн рѣзвому. Бѣшеиая рыба. см. оісслтьшица. Біішеііо, nap. Безумно, пепстово. Бёшкііое зеліе. см. Ъурлипіъ. Бѣшепство, а. ср. 3. і) Бсзуміе, сумасшссгпвіе, сосшояпісбезумиаіо. а) ІГеисшовый гнѣвъ, лросшь. 3) Ыепомѣрпая рѣзвосшь. Бішеііый, ая. ое. —т, па. по. і) Бсзумпый, сумасшсдшііі, копгороп бѣсишся. а) ІІспстовыіі, всііыльчпвый, къ шѣву склошіый, ярый. 3) Чрсзмѣрпо рѣзвьш. Бішь и.іп Біішь. Частпца просгаопар. прплагаемая къ копцу слбва, въ случаѣ педоумѣпія, илп забвеиія. Какъ бишъ сго зоеѵшір Біхъ, Церков7со-Сл. прош. в. гл. бш?ііс } я былъ. Біяху. Цсрісовпо - Сл. Тоже, чшо оли бывали, Бюро. фр. Родъ коиода. Бюсгъ, а. м. і. ф>р. Грудіюс нзваяпія челоіѵііческаго образа. Бяху. гл. Сл.«Оші былп. Бяше, гл. Сл. Тожс, чшо опъ былъ. '
RkJQdWJsaXNoZXIy NTc0NDU4