b000001463

1 ' 140 икоиоиись фпрмамъ ііііостраиныхъ капи галпсіоігь ііліі промыішіеиіііііх-овъ, распорядится ііародпьшъ іі.муіце- ствомъ, хогя па осіюізапіи закоиопі,, \ю псожидаиио для народа, нпкаісь этого ис ожпдавпіаго и жгівущаі"© сщс памятыо о прсжнсмч, покровіпсльстві.. ! Но пусть будсгь такъ, п пусті. ітостраиііая фяв- рпка останегся заправлять пконною промыіплсипосіыо. Спрашивастся, чіо изь гого білпдст-ь, \ір(Шіі\ постыд- наго вообіцс дЬла для русской пконоппсп? Изг.ѣстый архпчсісгорь Віоллс-.іс-Дюкі., ис умі.я наппсачі, тічсго научнаго О русской пкоіюшісп въ сііосй кпигЬ «о русскомъ ііскусствѣ», ограппчился (говорю въ данноімъ случаЬ словами исзабг.синаіч) Ѳ. И. Бусласва) ѳбідііми мЬсіамп: «Икчміа для рус- скпхъ союзъ, сосііііняіощій восдішо всЬхі, члснові. иацііі, то жс, что для нііх'ь зиамя, это — языкъ, по- иятиый для ісаждаго, это спмволъ иатріогпзма, это сго гсрбъ». ГІривсдя этп слова, покойиый учспыи за- імѣчасгъ, что зііі «обіція мЬста «ис идутіі далѣе» де- шсвой рпторпкпя. Ииострапсц'!,, стараясі. пошт. су- щсство русскчио духовпаго явлсиія, naioiiopiun. об- ідііхсь мѣсгь, потому чіо ііс иоіиьмалъ этой суіциоспі. Но тотъ жс Бусласвъ въ свосп крптпкі. даетъ «крат- кую «оці.нку русской ііконоппсп. п икопа осмстся ла высокомъ пьсдссталі.. Русская пкоиоппсь орііпшалыш п по образу прсдставленія тапистігь п пдсп, п по стплю н тсхипкѣ. «ЛіІЦСІіОІІ ПОЛЛППППКЪ,— ГОіифПТЪ аббагь Мартыноіѵь,— есть ііамяіппкъ пародпаго гсиія». |«Под."іпыніікъ, — гоіюрпть Вуслаевъ, — ecu. дѣйстші- тельно, многовѣковой монумсигь древиерусскаго ыяі- родпаго духа«. По самому пртіпппу восточиой цсрквп, пконоппсь оирслѣлястся тскстомь Свящсііпаго ТТпса- иія и отцовъ церкви. Потому назначеніе пконогра- фіи быть грамотоіо для безграмотиыхъ, іісриопачальпо М обіцес псему хрпстіапству, у иасъ госіюдствовало на іірактикі. до, поздпѣГиііпхъ врсмеиъ, тогда і какъ па Заііа.ді, раио потсряло сиой смілсль, вс.гЬдствіс развптія творчсскои фаіітазіп, которая, не довольству- ясь прсдЬламіі токста, живописала не то піи болыис того, чіо іопоригь текртъ». И далЬе: «Главнос до- стоинство паіііей іікоиописіі состоитъ не въ стплі. впѣшнсй формы, а въ самыхъ сюжетахъ. Ремеслен- ііосіъ псполнснія только сиособствовала у насъ до ноздігЬГііппхі. временъ сохраиенііо въ безнріьмѣсноіі чнстотѣ драіоціінпыхъ матеріалові. пе только віізаіі- тійскоГі, по іі вообіце лреііпс-хрпстіаиской нконо- графіп». Кому дучше, чѣмъ знаменіітому изслѣдопателю языческаго диоевЬрія въ русской старпнѣ, знать, какь мноіо и певольно погрѣшала иконопись въ букваль- иомъ слѣдоваиіи за текстамн, но, очевндно, для Бу- слаева простое народное знаніс было* въ данном7> дѣлѣ доро?ке всякой^ікадемической цензуры. И по- тому лучніе пусть русская иконоішсь остапется со сіюпмн опіибкамп "въ нконныхъ ыаднисяхъ, чѣмъ прлучіітъ пх-ь псправлснными въ редакаін Жако и К 0 . Фабрнка Жако ізыбере^гъ для своего пропзводства только опре,дѣлеііные, панболѣе ндуіціе на рынкѣ отдѣлы пконъ и продоставитъ всю остальную область нконоірафіп неизбі-,?кному забиенію. Такое ограни- чспіоліеобходіьчо, такъ каісь самый выборъ будетъ опредІѴляться не только спросомъ, но н чнсломъ іребопаніп, п слѣдовательыо, нечатать будутъ только нкоиы Спаса, Богоматерн, ыѣкоторыхъ святыхъ. Фир- ма, січевп.піо,чіе будетъ Печагать лицевыхтз святцевъ, сіце^сп-Ье тЬ снмволпческіе иконы, которыя нред- ставляюгъ молнтвы въ лицахъ: Лошойпо, Вѣрую, Отчг ікікіъ, плп слолаіыя нкопы:' 1 ЁдпііородньіЩ Сыіщ