змѣя мѣснть пТ.гій свѣжт. - тѣло зрѣлын мѣспіо іііпіа свЬтъ піѣсньтй ЗІІВЪ мѣсяцъ пѣня Сергѣй тѣсто зЬло мѣхъ пЬнязь слѣдъ ШІІИЬ зѣница мѣшать ііѣсіпунъ слііпъ шѣшишь КЛТ.ПІЬ мТ.гаигаь пѣть СМ'ЬХЪ хльбъ кблѣпо иѣга пТ.шій снѣгъ хлѣвъ крѣпкій ііГ.дро рогаоз'Ьн спѣхъ хрѣпъ купѣ.іь иѣмъ рѣдко стрѣла х'Ьрт. лѣвый Нѣмецъ рЬдька стѣна цвѣшъ лѣзпіь иѣтъ рТіЗашь Сѣверъ цѣвка лелѣлть обѣдня р'Бзвый сѣдой цѣвница лѣііь обѣдъ рѣка сѣмл цЬдить лѣпить обѣтъ рѣпа сѣяо цѣловашь лѣса орѣхь рБсиица сѣнь цЪлый лѣсъ ГІеченѣгъ рйсгаи сѣра цКль лѣщо плѣнъ рѣчь сЬрый цѣпа медвѣдь плѣснь рѣщето сѣсть цѣпъ мѣдъ плѣть рѣшпгаь сЬшь цѣнь мѣлъ плѣшь рѣять сѣчь человЬк'Ь мТіна полѣяо свирѣль свяшь ѣсть мѣра прѣсиый свирѣпын таелТіга ѣхагаь 2. Во всѣхъ измѣненіяхъ сихъ словъ; напр. ^ѣгъ, бѣгсгаво, бѣганіе, побѣгъ, набѣгъ и др. бѣговой, бѣгущій, бѣгающій, убѣгать, прибѣгать и другія. То.іько огаъ словъ: одѣгаь и надѣяшься, происходитъ одежда и надежда. 5. В'ь словахъ; нѣкто, нѣчто^ нѣкоторыя, нѣсколько, нѣкогда т. е. въ слогѣ: нѣ, когда онын сливается съ мѣстоименіемъ или нарѣчіемъ. 4. Въ нарѣчіяхъ; вездѣ, виѣ, возлѣ, гдѣ, доколѣ, дошолѣ, доселЬ, здѣсь, нндѣ, кромѣ^ нынѣ, опіколѣ, оіптолѣ, отселѣ, подлѣ, послѣ, развѣ и въ именахъ притяжательныхъ: внѣшній, здѣшній и нынѣшній. 5. Въ нарѣчіяхъ; вдалекѣ, вдвойнѣ, вживѣ, ві^упѣ, вкратцѣ, влѣвѣ, вмѣстѣ, вновѣ, вправѣ, вскорѣ, вгаайнѣ, вцѣлѣ, вчернѣ, наединѣ, вчужѣ, налегкѣ, нароі^нѣ,
RkJQdWJsaXNoZXIy NTc0NDU4