ОКСКО-КЛЯЗМИНСКІЙ БАССЕЙНЪ. 47 Полосатые —красные, синеватосѣрые и пятнистые, большею частью плотные, нѣсколько песчанистые мергеля, съ прослоемъ (0,8 м. толщиною) сѣраго, зернисто-сростковиднаго, песчанистаго известняка и палыгорскитомъ; 4 м. Желтый, мягкій, частію оолитовый известнякъ, съ стилолитами, мѣстами уплотняющійся, съ буроватыми разводами; содержитъ отпечатки и ядра: ВігорТіаІозга коггезсепз Ѵегп., Врігі/егіт ст^а^а ЗсЬиЬ., Віеіазта еіопдаіа 8сЫі]х., Рзеиёотопоііз зреіипсагіа ВсЬИІі., ВсЫвойиз гоззісиз N АШгізта еіедапз Кіп§., Вакегѵёіііа сегаіорМда 8сЫіЬ., БаЫю. зиісаіа Сгеіп. (Ооі.), РіеигорЫгиз зр., МигсМзопіа зиЪапдиІаіа Ѵегп., МигсЫзопіа Ыагтіса Киі., Ьохопета ѵоідепзіз Сго1о\ѵк., ТигЪо Бигіазогит О-о!., Жаігса тіпіта Вго^п.; 1,5 метр. Прослой мягкаго, пестраго, краснаго и зеленовато-сѣраго мергеля; 0,2 м. Желтый известнякъ съ кремнями (снаружи желтоватаго, внутри краснаго цвѣта); книзу порода становится желтовато-сѣрою. Въ известнякѣ и кремняхъ много окаменѣлостей: ВігорЪаІозга Ьоггезсепз Ѵегп., Віеіа^та еІопдаЬа ВсЫіІі., АШуггз ресііпфга 8о'№., Врігі^егіпа сгізіаіа 8сЬиЬ., Рзешіотопоііз зреіипсагіа 8с1і1іЬ., АИогізта еіедапз Кіп§., АИогізта Ыіт-дапа Ѵегп.?, Масгойоп кіпдішгит Ѵегп., ІЯжиІа ѣеугісЫ ЗсЬаиг., Ьейа зрёіипсагіа Сгеіп,, РесіепризШиз ВсЫіЬ., Воіетуа Ыагтіса Ѵегп., ВаІсегѵеШа сегаіорііада бсЬИЬ., ВаЫіѵеШа зейдтсЫапа Кіп§., ѣаЪеш. зиісаіа Сгеіп. (6о1.), ВаЫіѵ. апіщиа Мйпзі., Мойіоіорзіз Раііазі Ѵегп., РІеигорЪогиз созШиз Вго^ѵп., Ріеигоркогиз сі^. зітріиз Кеу8., МшсЫзопіа Ыагтіса Киі., МигсЫзтіа зиЪапдиІаіа Ѵегп., Вохопета ѵоідепзіз Ооі., Ьохопеша РЫИірзі Но^ѵзе, Вохопвта вр., Жаііса тіпіта Вготуп., Ріеигоіотагіа с(. апігіпа 8сЬиЬ., ТигЪо Вигіазогит 6о1., ТигЪо ікотзопіапиз Кіп§., ТигЪо вр., ВігарагоИиз регтіапиз Кіп§, Вегриіа зр., Репезіеііа с(. геіі^огтіз 8сЫ11і., Ѳ-еіпіѣеІІа соіітпагія (ѵаг. гатаза) ЗсЬІІІі. и членики криноидей; 4,5 м. Розовый и сѣроватый, плотный мергель; 2 м. Известковистый плотный мергель, зернистаго сложенія, сѣраго, бѣловатаго и красноватаго цвѣта, расиадающійся на плиты, съ ноздринами, нолузанолненными известковымъ шпатомъ; содержитъ плоскіе кремни, свѣтлосѣрые снаружи, розоватые внутри, —съ 8ріп(егіпа сгізіаіа 8сЫ1Ь., 8рігі/ег гидиіаіиз Киі., АіЪугіз ресііпі/егаБоу?., Аікугіз гоуззіапа Кеу5., Віеіазта еіопдаіа ВсІіНЬ., ВігорЪаІозіа Ііоггессспз V егп., Рзеийотопоііз зр/еЫпсагіа ВсЫіЬ., Ріеигорііогиз созіаіиз Вгоѵп., ВаЫіѵеШа апіідияМ.и\і?,і., ВаЫіѵеІІіасегаіор1іада^о,}\\і\і., Вакею. зиісаіа Сгеіи. (6о1.), Ьохопета зр., ОеітігеІІа соіитпагіз 8сЫі1і. и члениками криноидей; обнаженъ на 2 м. 121. Бъ оврагѣ „Влисятка", близъ д. Новленской или Новой, обнажена бурокрасная, изобилующая валунами, песчанистая глина; среди валуновъ попадаются и обломки белемнитовъ. По склону къ Ушнѣ выступаютъ пестрыя мергелистыя глины и щебенчатые, розоватые и сѣрые, известковистые мергрля, съ кремнями; они соотвѣтствуютъ нижнимъ горизонтамъ мусковскаго разрѣза, вывѣтрѣвшимъ, разрыхленнымъ и осыпавшимся. 122. Въ верхней части того же оврага, версты 3 на зап. отъ с. Шульгина, красиобурую валунную глину подстилаютъ буроватые, бѣлые и свѣтлосѣрые, галечные пески, съ тонкими, прерывистыми прослойками зеленовато-сѣрой глины; мѣстами видны прислоненныя желто-бурыя, лессовидныя глины, почти безъ валуновъ. 123. Линія Муромской желѣзной дороги пересѣкаетъ р. Ушну въ 2 верстахъ ниже с. Мускова. Желѣзнодорожные откосы, достигающіе 10 м. высоты, слагаетъ краснобурая, песчанистая, валунная глина. Ближе еъ мосту, въвыемкахъ ирезервахъ на склонѣ къ Ушнѣ, обнажены нижневалунные щебневатые пески; здѣсь нами записанъ слѣдующій разрѣзъ: Желтоватый несокъ, бѣдный валунами; 1,5 метра. Валунный щебень и галечникъ съ пескомъ; 1 метр. Горизонтально- и наклонно- слоистые пески; 1 м. Красноватый, уплотненный песокъ, съ валунчиками; 0,5 м.
RkJQdWJsaXNoZXIy NTc0NDU4