b000000937

360 РОЗЕНБЛЮМЪ. въ «Московскомъ Обозрѣніи» (1859 г.). Его докторская диссертація; «О всасыва- ніи черезъ кожу» осталась неоконченного. Въ 1862 г. онъ былъ назначенъ въ число лицъ, отправляемыхъ Министерствомъ На- роднаго Просвѣщенія за-границу, для нри- готовленія къ каѳедрѣ въ Московскомъ Университетѣ, — но занятія но диссер- таціи удержали его до 1865 г., когда онъ выѣхалъ на іогъ; онъ умеръ въ Каннѣ въ томъ же 1865 году. «Протоколы засѣданій Физико-Медицинскаго Общества за 1866 и 1867 г. (М. 1868), стр. 15—19; Г. Геннади, Словарь, т. III, М. 1908, стр. 262; хсИллюотр. Газета» 1865 г., № 22; «Русск. Арх.» 1867 г., ст. 975; «Книжный Вѣстникъ» 1866 г., стр. 245. И. М. Розѳнблюмъ, Бенгамтъ П., врачъ- сиФилидалогъ; родился въ 1816 г. въ Варшавѣ, въ бѣдной семьѣ. Пятнад- цати лѣтъ 'отъ роду, по окончаніи курса гимназичеекихъ клаесовъ Варшавской Се- минаріи, Розенблюмъ въ 1832 г. отпра- вился пѣшкомъ въ Краковъ, гдѣ посту- пилъ въ Университетъ, на медицинскій Факультетъ. Спустя л,ва года, онъ пере- велся въ Берлинскій Университетъ, по окончаніи курса въ которомъ въ 1836 году, избравъ своею спеціальностыо венериче- скія болѣзни, преимущественно сифилисъ, отправился для завершенія своего обра- зованія къ знаменитому въ то время про- фессору Парижскаго Университета док- тору Рикордэ, лекціи котораго слушалъ въ продолженіе двухъ лѣтъ. По возвращеніи изъ Парижа Розенблюмъ по селился въ Варшавѣ, гдѣ жилъ до 1864 года. По- терявъ все достояніе свое во время извѣстнаго происшествія въ 1863 году съ домомъ Замойскаго, въ которомъ онъ жилъ, Розенблюмъ переѣхалъ въ Петербургъ, гдѣ долгое время состоялъ врачемъ Импера- торскихъ Театровъ. Имя В. Н. Розенблюма извѣстно въ медицинской литературѣ, какъ автора многихъ спеціальныхъ сочиненій, въ свое время очень раснространенныхъ. Въ 1840 г. онъ помѣстилъ въ Мемуарахъ Обп],ества Варшавскихъ врачей, т. IV, стр. 152, статью: «Коггбгпіепіе сЬогоЬу ап§іеІ8кіе] ой 8к^оМіс2пе^» ; въ слѣдую- щемъ году въ Варшавѣ вышла въ свѣтъ его книга: «Опапігш. 2Ы6г піегЬ^йпіе ро1;г2еЪпус1і \ѵіа (іошо8СІ і гай йіа гойгісб^ѵ, оріекипбтѵ і паисгусіеіі, піешпіе^ йіа кай- (іе§о рг/у^асіеіа Іийгкозсі, сеіеш игаіотапіа шіойгіегу ой окгорпусЬ 8ки1к6\ѵ зато- ётаііи. "^Ѵейіид Тівзоіа, Сашре, Оезѣе, Заішапа, Вгаипа, Безіапйеза і Ниіеіапйа», дважды переиздававшаяся: въ 1850 г. подъ заглавіемъ: «Опапігш, сгуИ піегЪ§йпе роіггеЬпе шайошозсі ігайу. . . и т. д., какъ выше, и въ 1859 г. подъ заглавіемъ — «Опапігш, сгуИ зашодтаИ. ШегЪ^йпе роіг- геЬпе тоааошовсі... » и т. д., см. выше. Въ 1842 г. Розенблюмъ издалъ «Птаді пай Іегагпіеізгуш зѣапеш віагогакоппусіі рой ^уг§1§йет роіісу^по-іекагзкіт», Вар- шава, и "Рггеѵойпік Іекагвкі йіа ш^йсгугп сгуИ гЪібг \ѵіайошо8сі і гай йоІусг^сусЬ акѣи ШІІ08СІ йгусхпе^, вкиікб^ з'е^ пайи- йусіа, сЬогбЪ ѵепегусгпусЬ, згойкбтѵ изігге- гепіа 8І§ ой шсЬ, піешосу ш§2кіе^, ^е^ рггусгуп і 8ро8оЬб\ѵ Іесгепіа», ІЪійеш, — переизданный дважды, въ 1848 и 1859 гг, съ значительными дополненіями; въ 1843 г. появились его «900 пазІервгусЬ ёгойкб'№ йошотуусЬ рггесі^ гогіісгпуш сЬогоЪош і сіегріепіош с21о^ѵіека, 2 рггуі^сгепіеш піекІбгусЬ \ѵа2піе]82ус]і рг2ерІ8б\? Іекаг- зкісЬ й0§\ѵіайс20пусЬ, ой кавгіи, каіаги, Ьбіи ёІ0"№у, к\ѵа8бі!ѵ і кигсги гоі^йка, Ъіе- §ипкі, Ьетегоійб\ѵ, ЬуросЬопйгуі, гаітагй- гепіа, агігуіугши і геишаіугши, піеш- піе] ой йнзгпойсі, зисЬоІ, гаіггушапіа игу- пу, катіепіа і дгиги шосгоѵедо, гоЪа- кбѵ, Ызіегуі, коіек, і^еѣгу рггешііа^^се], \ѵойпез рисЫіпу, вкгоМ, сЬогбЬ осги, тйіоёсі, гаѵгоіи, Ъгг^сгепіа \ѵ ивгасЬ, діи- сЬо1;у, Ъісіа 8егса, Ъегзеппозсі, -^ѵуггбіб-^ бкбгпусЬ і 1;. й., Шйгіег зкіай аріесгкі йо- га о ѵеі рггег НиГеІапйа, па табг йгіеіа піе- шіеекіедо геЪгапе і иіогопе рггег й\убсЬ тѵаг82 ргак1;укщ^сус1і Іекаггу», ІЬійеш, пе- реизданный въ 1850-мъ году съ добавле- ніемъ двухъ трактатовъ о холерѣ и о чу- десномъ дѣйствіи холодной воды, и въ 1855 и 1860-мъ гг. тамъ же. — Ему же принадлежать еш,е слѣдующія сочиненія: "КоЬіеіа, шііойб і таігегізіѵо, рой йет шагаіпуш, йгусгпуш і йуеіеіуегпо- Іекагзкіт, рой1и§ йгіеІ рго^езогбѵ?: Ю-га ВизсЬа, Мозіа, Р. ЕоиззеГа і іппусЬ», Вар- шава 1844, «"ѴѴукІой ргакіусгпу сЬогбЪ лѵепегусгпусЬ, иіогопу \ѵей1и§ па^ІерзгусЬ йо8 \ѵіайс2ей ап §іеІ8кіеЬ, ГгапсигкісЬ 1 піе- шіескісЬ Іекаггу», Тамъ же 1845, «ёгойкі, изіг2е§а^^се ой гагагу ■ѵѵепе^ус2пе^ г йо- І^сгепіеш піеошуіпеёо врозоЬи тѵуі^ріепіа 1;е^ сЬогоЬу \ѵ ріегѵзгут гагойгіе», Варшава 1845, (іТгурег, сгуіі ^Іигоіок гагагіі^ѵѵу