b000000720

53. Въ особомъ сказаніи подъ 27 Ноября : « Воспо- миианіе зыаменія, бывшаго иконою Пречистыя Вла- дычицы нашей Богородицы въ великомъ ІІовѣгра- дѣ», — мы находимъ извѣстіе очень вѣроягное, что Андрей бралъ дань съ Двинской области : «Житів преходящимъ человѣкомъ великого Иоваграда, са- мовласгно и никимъ нге обладаеми, но якоже вы- ше рѣхомъ, владяще областію своею, якоже и лѣ— по бѣ, и Киязя Иімѣюще отъ инѣхъ странъ при- званаго (53) въ отмщеніе спротивныхъ. БЬ же то- гда у пихъ Князь Романъ Мстиславичь, внукъ Изя- славль. Въ то же время едина отъ власти града того, Двина глаголемая, отметнувшись убо обычную дань даяти Новуграду, но оредавшеся Князю Андрею Суздальскому ; и Новгородцы же съвѣщавшеся, и данника по обычаю на предреченную Двину посла- ша, и съ нимъ отъ пяти концовь по сту мужь. Слы- шавъ же Князь Андрей, ожесточися тѣмже, и по- славь па нихъ тысящу и пятьсотъ рагникъ избран- ыыхъ, и начата переймаги на Бѣлѣозерѣ, и състав- шимся полку ратному, и начата битися ; и много сѣчи створше, и поразиша остріемъ меча полка Андреева, отъ ратпикъ иніи же ранами уязвлени убѣжаша, Новаго же града паде яко 15 мужъ. И тогда той предреченный Князь разгнѣвася, и на ярость больши подвижесяй. Этому извѣстію соогвѣтствуетъ извѣстіе Ново- городской Лѣтописи, о коемъ сей часъ будегъ рѣчь: 1169. «Иде Даньславъ Лазутиниць за Волоііъ даньникомъ съ дружиною, и приела Андреи пълкъ (33) Вотъ отголосокъ о Рюриковозіъ иризваыіи.

RkJQdWJsaXNoZXIy NTc0NDU4