b000000443

65 ній, которыя дѣлались добычею славянъ, персовъ и арабовъ, a попытка Юстиніана В. въ VI в. возстановить власть имперія на Западѣ тоже не увѣнчалась успѣхомъ. Особенно расшатаіи им- перію борьба съ сельджукскими турками, которые въ IX в. от- няли у Византіи почти всѣ азіатскія владѣнія, а также вызванные этою борьбой крестовые походы. Четвертыи крестовый походъ повлекъ за собою завоеваніе имперіи крестоносцами и образо- ваніе Латинской имперіж, просуществовавшей 57 лѣтъ; послѣ возстановленія В. И. съ съвера хѣснили ее болгары и сербы, съ востока — османы, первыя орды которыхъ-засѣлж въ 1282 г. въ Мадои Азіи; внутри государство страдало отъ придворныхъ ин- тригъ и борьбы партій, казна была истощена, и вся торговля на- ходилась въ рувахъ генуэзцевъ. Палеологи были послѣдней ди- настіей въ В. И., которая перестала существовать съ завоеваніемъ Еонстантинололя турками. Хронологія важтъйшихъ событій византійской исторіи: 395 по Р. X. — распаденіе Римской имперіж на Западную и Восточную (Византіискую); 438 — Ѳеодосіанскій кодексъ; 527 — 565 — царство- ваніе Юстиніана В.; 534 — завоеваніе Вандальскаго королевства; 553 — завоеваніе Остготскаго королевства (Италіи); 568 — начало завоеванія Италіи лангобардами; 634 — 641 — потеря Палестины и Египта; 726 — начало иконоборства; 842 — возстановленіе иконо- почитанія; 865 — первое нападеніе Руси на Константинополь; 1018— покореніе Болгаріи; 1096 — начало крестовыхъ походовъ; 1204— 1261— Латжнская имперія; 1356— первое утвержденіе осман- - скихъ турокъ въ Европѣ; 1439— флорентійская унія; 1453— завое- ваніе Константинополя турками. Византійскіе гой/&грм— Аркадій (395—408); Ѳеодосій (до 450); Пуль- херія (до 453); Маркіанъ (до 457); Левъ I Великіи (до 474); Зенонъ (до 491); ІОстинъ 1 (518—527); Юстивіанъ Великій (до 565); Фока (602 — 610); Ираклій (610 — 641). — Йсаврійская династія: Левъ III Исавръ (717—741); Константинъ V Копронимъ (до 775); Ирина (797—802); Михаилъ III (842-867).— Шакедоиская династія: Ва- силій I (867—886); Левъ VI Философъ (886— 912>, Константинъ ѴІП Багрянородный (до 959); Іоаннъ Цимисхій (969—976); Васи- лій Болгаробоіца (до 1025); Константинъ IX (до 1028); Констан- тинъ Мономахъ (1042— 1054).— ІГолшмиы: Исаакъ I (1057), Але- ксѣй I (1081—1118); послѣдній до завоеванія Константинополя крестоноеиами; Исаакъ II Ангелъ (1185 — 1195 и 1203—1204); Ііалеологи: Михаилъ (съ 1261), послѣдніи — Константинъ XI (1449-1453). Внзанхійскій стшсь— такъ называется въ архитектурѣ крестообраз- ный храмъ съ увѣнчивающимъ его круглымъ куполомъ. Первый такой храмъ построенъ Юстиніаномъ Великимъ въ Константино- полѣ — храмъ Св. Софіи. Византія — греческая колонія на европеискомъ берегу Босфора, куда Константинъ Великій въ 326 г. перенесъ столицу изъ Рима (Кон- стантинополь). В. называется и Византійская имперія. Визиготы— то же, что вестготы. Визирь— государственный сановникъ въ Турціи. Великій визирь — какъ бы замѣститель султана и глава всей администраціи. 5