b000000443

.. "t Анахарсисъ— скиѳъ изъ царскаго рода, совершившій большія путе- шествія, между прочимъ. быдъ въ Аѳинахъ во время Солона; по предаиію, убитъ царемъ за попытку ввести греческія мистеріп. Анахореты— отшельники, удалившіеся отъ міра. Анахронизмъ— ошибка въ хронологіи, а также все устарѣлое, вы- шедшее изъ употребленія и противорѣчащее духу временп. Ангіенскій герцотъ (Людовикъ-Антонъ-Анрй) — принцъ француз- скаго королевскаго доша, растрѣлянный въ Венсенѣ, по прика- занію Наполеона I (въ 1804 г.). Англиканнвмъ — см. Епнскопальная церковь. Англія — іожная часть о-ва Брптаніи, получившая это названіе отъ поселившагося здѣсь въ середпнѣ V в. по Р. X. германскаго народа англовъ. Онатаіа здѣсь было 7 королевствъ (гептархія), кото- рыя только въ 827 г. соединились въ одну А. Хропологія ваэкнѣйшихъ собътій атлійской исторіи; 43 г. no Р. X. — начало завоеванія Британіи римлянами; 449— начало переселенія англовъ и саксовъ; 590— обращеніе англо-саксовъ въ христіанство; 827 — соедпненіе семи королевствъ въ одну Англію; X в. — норман- скія нашествія; 1066— битва при Гастинссѣ; 1171— завоеваніе Жр- ландіи; 1215 — великая хартія; 1265 — начало парламента; 1338— на- чало столѣтнеп воііны съфранціеі; 1455 — 1485— вопна алоп и бѣлоіі розъ; 1532 — отиаденіе Англіи отъ катмическоіг щеркви; 1600 — начало англіпской колонпзадіи въ С.-Америкѣ; 1603— вступленіе на анмійскіп престолъ шотландской династіи Стюартовъ; 1628 — нетиція о правѣ; 1640— 1649— нервая англійская революція; 1660 — конецъ республики въ Англіи; 1689—вторая англійская револю- ція; 1707 — соединеніе Англіи и Шотландіп въ единую Велпко- брптанію; 1721 — 1 742— начало парламентскаго кабинета; 1776— отпаденіе сѣверо-американскихъ колоній; 1793— 1815 — войны съ Франціей; 1800 — отмѣна особаго парламента для Жрландін; 1832 — иервая парламентская реформа; 1838 — чартизыъ; 1867 — вторая парламентская реформа; 1885 — третья парламентская ре- форма. АніАІйскге короли (со временп нормандскаго завоеванія): Норманд- скіе короли: Бильгельмъ Завоеватель (1066—1087); Вильгельмъ I Рыжіп (1087—1100); Генрихъ I (1100—1134); междоусобіе Ма- тильды п Стефана (1134—1154). Шантагенеты: Генрихъ II (1154-1139); Ричардъ Львпное Сердце (1189—1199); Іоаннъ Безземельншт (1199—1216); Ген- рихъ III (1216-1272), Эдуардъ I (1272-1307); Эдуардъ II (1307—1327); Эдуардъ III (1327-1377); Ричардъ II (1377—1399). Ланкастеры: Генрихъ IY (1399-1413); Генрихъ Y (1413-1422); Генрихъ YI (1422-1461). Іоркскій домъ: Эдуардъ IV (1461— 1483);*Ричардъ Ш (1483-1485). Ш Тюдоры: Генрихъ УІІ(1485— 1509); Генрихъ ѴШ (1509— 1547); Эдуардъ ТІ (1547—1553); (Анна Грей); Марія (15^-1658); Ели- завета (1558-1603). Стюарты: Іаковъ I (1603-1625); Еарлъ I (1625-1649); рес- публика (1649-1660); Карлъ II (1660—1685); Іаковъ II (1685-1688). Бпльгельмъ Оранскій (1689 — 1702)$ А-рйа (1702 - 1714). (ѵ\ 6 9 2 3 8 7С 4