b000000240
299 — ш згонымй до послу рии поподнтог ддб. ши іи ч-омъ БІгддти зллщн бго згьшдлш до светое пдмгтн кородА двгзстд и з*- писд? и днты королд 6 лі дкгастд и зд іѵфгроБдмій лдскн ддшое іи пнд вогводы до кигкд п^ргшди. Чду ижого нд пошзе кородл бго лі и реми потолнтог поты. кдимиш з^лтдры ЛМ^ДЛД ШНА ЛІОЛОШО нд пол^зо' 9 ^рочиф^-тдтдррке ростредА- ли; ПОТО ДДНИАО ПОЛІЖЕНЫ КНИ Д'ОБДІКИ ЕДОЗР^ЛЬІ A'tTf Е^Д^ЧИ Д ДШОГО СНД ДЕ- ннсд рвдскдго зоітдбишн вдокро іддвг Зтого св^тд зышо Д ДЖИ ^ОБДСКИ зо- стдшн по сѵц^ врд Ж0Д2 ВКИ№£ зь н іши рыц^тволій до HActf мткт ншн^обнчд БОЕБОДМ НД ВОЕБОСТБе Д ПОТО КНЗЬ Д- ЕрИТЙ ПрОСІШ НД BOfBOCTBO КИ£ВСКО£ нд. е ѵд тдтдровг бтм» врьТлг по кне по. тідгнадн бзгдвши бполо дмде немдло до свое з^лн звен^ТИ ІІЯ Х 0Т£ЛИ ' ЗДБоро помтжоро Боеводы н ншнмк рыцестволій ЕКОКО Д«М ЛШ ТДТДрОБК погоннвшн ПОДО ГрОД^НДИ Н ТДТД НШДЛО ПОБНЛИ чте вто потргке то деннсд ^овдского ЗлЬ^. бно просто ліЕЖИ сичи пострглгно н тм рдзо БНОСИЛНфД кдзо х о Р 0 ^Ф Е до кневд прингсжо, и тд Бпоторм нг. ДЕДИ ЖИБОТД СБОЕГО ДОКОЧИШН НД ПО. сд^З^ 6 кро: Л1 н рии ПОСПОДНТОЕ 3" сб^тд зышо, где га и сдма втовдриствЕ я іѵны ѵовдпш и зишнмн ШНЫ ЕОИПШ- ЛДН СД5Я?ДЧИЛШ КОрОЛИ 6 Л1 БТО ПОТрЕЕб короля Августа, и въ сдѣдствіе обѣщанія будущихъ милостей отъ пана воеводы, пере- селился въ Кіевъ. Однажды младшій сынъ Хованскаго Михарлъ , будучи на службѣ короля его милости и респубдики, сражался съ татарами и былъ разстрѣлянъ ими на урочищѣ Полузорьи. Потомъ князь Данидо Хованскій, будучи въ преклонныхъ лѣтахъ, умеръ въ доброи славѣ, оставивъ одного сына, Дениса Хованскаго, который по сме- ти отца своего, служилъ на жалованьи въ Кіевѣ, наравнѣ съ другимъ рыцарствомъ, до тѣхъ поръ пока Немировичъ находился на воеъодствѣ. Потомъ князь Албрехтъ Пронскій наѣхалг на воеводство Кіевское. Вскорѣ послѣ того, татары подступили подъ Кіевъ и, захвативъ въ плѣнъ не мадо лю- дей , хотѣди воротиться въ свою землю. Но князь Денисъ Хованскій, съ придворною свитою поименованнаго выше воеводы и съ другимъ рыцарствомъ, гнались за татарами нѣсколько десятковъ миль, полонъ громили и татаръ иемало побили. Въ этомъ пре- ' слѣдованіи Денисъ Хованскій былъ нора- женъ стрѣлою въ носъ, прямо между глазъ, тотчасъ былъ принесенъ на носилкахъ въ Кіевъ и здѣсь , спустя полторы недѣли , умеръ, окончивъ жизиь свою на службѣ его королевской милости иреспублвки, Въвыше- означенномъ преслѣдованіи татаръ участво- валъ и я самъ, вътовариществѣ съ Денисомъ Хованскимъ, вмѣстѣ съ другими дѣтьми бо- ярскими, служившими королю, его милости. Денисъ Хованскій, по смерти своей, оста- вилъ четырехъ сыновей: Богдана, Павла, Йвана и Дмитрія, которыхъ я хорошо зиалъ всѣхъ, но гдѣ они нроживали и какъ вѣкъ сбой проводили, о томъ изложить на письмѣ невозможно. Изъ поименованныхт. выше
Made with FlippingBook
RkJQdWJsaXNoZXIy NTc0NDU4