b000000240

— 283 — ЧНТДТН КДЗД И ТДСА RC0B6 ЛШ ДМИ В0Л1А кяііе к^ шо пдлдгти диско cтдt^л га перовдга сгмдковдгй ітдростинди кремд- НІКДД ЗОфИА ЕОГОВИТННОНД ВЫНДВДІО TO Зйз^поного роз^ДД^ и пдмети моее (ѵстд. Н£М ВОЛЕІО MOfM Tht Л10И TfCTAMfTOMZ т«пе и нд пото коліЬ кы ковг кылд по. тршд того в^д.дтн в^д^ни лші; Іи BCf_ деякнтбди бгд нд се мдсх тджком Х 0 Р 0 - еом ндвгжоном пдметдими НД TO и нд свете кддол»^ чолов^к^ ншд ничого пг. н^шого токо сметь бгливы пд ко зл^ило. седга cfiofro светого ддлг гкивотд ліоего w тое ^орокы ліо« прокдвити н^рдчи д^д Motro пор^/чдм віу во троцы единолі^ ІѵцЬ и шн^ и свдтом^ д^у д тело мое греное смновб ліои пд мро пд бд«ш се. •ш f МДКОБЕ ЛІДМТЙ по^овдтя вдокрАтинг вце. квн tf дворе дддичн ш пеное постдновее ЗСМНДЛ1И ЛІОИМИ HHOMZ ГйрОШО/Мй ПНО БД-. сишй бдожибом ліоелік ндлим ДОЕрАТИ. ско двите копа грше литоски стое сЬ^ліы СЫНОБ« ЛІОИ Л1ДИЧИ ПрН COGS R£H Tpf БрДА ПОГрЕЕй T't/U лхоего ІипрдвоБдти л\т догн КОЛІ^ ШТО БИНД 8£"Л£ $614'$ ШТО бСТК ндписднм и печдтьм ліоем злпбчдтовдны ПЛДТИТИ Н ІѴПрДВОБДТИ Л\АІІ декд МОА пднд длексддрд гшдконд ллд^ееіти S ; вспецб пно шно л\он пнд ітірошд д пнд вдтльд се. МДКО ПО ТДКОБЫ ІУЕЬІЧДб Н ТрбТАИ чд HMfA ДОЕрАТИСКОГО диде ТАГЛУ Н ЕОИ СТДБО ДЛЛЫНО И BCAKH^Z ПОЖИКОВй ДО^ОДО скія Луцкія.» Разсмотрѣвъ это завѣщаніе, я приказалъ прочитать предъ собою. Оно иапнсано такъ: Аминь. Во имя Божіе , на вѣчную память да сбудется! Я Петровая Семашко- вая, жена старосты Кременецкаго, Софія Боговитииовна, будучи въ полномъ умѣ и свѣжей памяти, объявляго послѣднюю свою волю симъ своимъ завѣщаніемъ, теперь и ва будущее время, кому бы нужно было вѣдать объ этомъ. Будучи, въ настоящее время, посѣщена отъ Господа Вседержителя тяжкою болѣзнію и зная что для каждаго человѣка нѣтъ на свѣтѣ ничего вѣрнѣе смер- ти, завѣщаю нижеслѣдующее: Если Господь Богъ, по своему святому милосердію, не благоволитъ продолжить жизнь мою, въ на- стоящеи болѣзни моей, то я д^шу свою поручаю Богу, въ Троііцѣ единому, Отцу и Сьшу и Святому Духу; а тѣло мое грѣга- ное сыновья мои, панъ Ярошъ и панъ Ва- силій Семашки, должиы похоронить въ До- брятинѣ, въ церкви, на дворѣ. По Договору съ сыновьями моими , принадлежащія ынѣ 200 копъ грошеіі литовскихъ записаны мнѣ на имѣніи Добрятинскомъ, на которое имѣ- ніе я имѣю нраво пожизиеннаго владѣнія. Сыновья мои, всѣ три брата, имѣя эти деньги у себя, должны употребить ихъ на погребеніе тѣла моего. Они должны также уплатить долгъ, кому я что должна , по реестру, написанному мною и запечатанно- му моею печатью.- Дочь моя, дѣвица Але- ксандра Семашковна, должна находиться въ опекѣ пановъ сыновъ моихъ, пана Яро- ша и пана Василія Семашковъ , съ тѣмъ условіемъ, что третья часть имѣнія Добря- тинскаго, съ людьми тяглыми и боярами. I ***'іЗіа^

RkJQdWJsaXNoZXIy NTc0NDU4