b000000240
* пошнтЬѴ шдклм ^горк^ И ШДПК^ ІѴНА д пд длЕксддро жордБннцки іѵпоееди н де ІТОГО КОЗД KKOTOjJO 6ШО СПОЛСЧНЕСПДНОЛ42 ивдно клддыкоів колодимгски седж тдл\Яѵе притомй розкон то?к£ володиме іинд Ь мен£ ш^кк^ мсм чон^ю фдлмдмшоБам і«. ндляи пошит^м д ^сду Л^ОИ ИКЙКД соколй- ского кона scf Дломх 326пдч£іо и зднлкКзо д внего де лігшо лдо которы бгл\и дд еу блл^ тнзмн дда быддбдм ндпотрекы ЛІОИ втоже ЧД ^рйБДМО н бзато БН? ЛѴОНЕТЫ коше ДБО КО ГрОШЕ з^лотм МШНУ ІШ Д тддлро юшх и дбд пестснькн золотьд іиде скдменелай т^ркосо д дрЬѴи шлддрдко ^СТД- нилдвд кгорекого СДМЙ ?К£ ДЕ БОДОДИМЕ бза кона зс^оддк н злкдк^зомх д ^ гднд кгрд- еошоского тдкже де whato кона зселомй ЗХбпдмою и злкдказол^ д зшыи де б^о ЗОКДЛИ Л^ЕШО БКОТОрО БЫЛО МОНЕТМ СОрО И ПА ГрОШЕ Д ТДЛА ЮДЕ ШТО ДЕ 6СЛДО ЗЛрД- ЗОЛДЙ ТОГО ДНА БПОНЕДЕДО НД БрИДЕ ГДрЬ- СКОЛАЙ БЗДМК^ Кр£Л\ЛчнТкОЛ^Й іиПОБЕДДЛИ БКЖОЛІЙ БрАДОББШЙ ТД Т? И Л5ШИ ДОЕрБІ- М(1 СТОрОНИЛШ ИСиНЕІИ мТцД БД^ЕрОБЕ ЗНДКН КрМБДБМЕ ГДЕСА TO НД W ТОГО МОСКВИТИНД володплдгрд деило іѵкбодили и іосбемдли тд тГ ЗКНЕ И рДНМ СЛ^ЕВКНКО СВОИ иТЛЕДДТИ ддвдли и сонйе вижобо до кни здлдкгі гдрь» СКОГО крЕЛІАНЕКОГО злпнсдти кдздли НД ШТО Н ЕБІПН СКНИ ЗЛК^) КрЕДЛАнТкОГО ПД ддЕксдндро бго лдл жордвннкн КЛІОНИ и го_ {ІОНКЧИ ЛѴКИ ВСЕКЕ ЛЛДМЧИ МНЕ 6ГО ШКДЗОБД Панъ Александръ Жоравницкій объявилх: «Владиміръ взялъ у меня изг воза, на ко- торомъ я ѣхалъ вмѣстѣ съ паномъ Иваыомъ, владыкою Владимірскимъ, шубку мою чер- наго англійскаго сукна, куиицами подши- тую, а у слуги моего, Якова Соколинскаго, взялъ коня съ сѣдломъ, съ епанчей и пи-^ щалью. У него же въ это время Влади- міръ оторвадъ мѣшокъ моп съ деньтами, данными мною для расходовъ на мои на- добноети , а вмѣстѣ съ мѣшкомъ отнято денегъ больше двухъ копъ грошей, шесть червоицовъ , восемь талеровъ и два золо- тые перстеика , одинъ съ бирюзою а дру- гоп съ изумрудомъ. У Станислава Горец- каго Владиміръ взялъ коня съ сі^дломъ и съ пищалью; у Яна Грабащовскаго взялъ коня съ сѣдломъ, епанчею и пищалью, а съ шеи сорвалъ мѣшокъ, въ которомъ было денегъ сорокъ пять грошей и одинъ талеръ. Все это мы объявили того же дня, въ поне- дѣдьникъ, въ урядѣ господарскомъ, възамкѣ Кременецкомъ, засвидѣтельствовали вижомъ урядовымъ и посторонними добрыми людь- ми, показавъ озиаченныя выше мѣста въ дубравѣ и кровавые зиаки , гдѣ разбилъ насъ Москвитянинъ Владиміръ. Мы пока- зывали также избитыхъ и израненныхъ слугъ своихъ. Показаиіе вижа мы велѣли записать въ книги замка господарскаго Кре- мепецкаго » Его милость, панъ Александръ іКоравиицкій , имѣлъ выпись изъ кннгъ замка Кременецкаго и, показавъ эту выпись
Made with FlippingBook
RkJQdWJsaXNoZXIy NTc0NDU4