b000000240

146 — влдньи подкддные кнз и пднд Л\ОІГО ІШ- днские нд бго мл кнз^ днйдргл і«упского ИрОСЛДВСКОГО 6ГО ЛѴЛТЬ СДЛ\ОГО И Л\(Н( сл^гй бго л\лти д лмнотч-і TjJO^HMX СД- чевй д nepz жЬѴоби СДМИ W СЕБе И W БС^Й ПОДДНМ 6ГО МЛТИ СМЕДНСКН^К ИКОЕЫ бго лить рок^ тблергшнего іисліадгсАта вто. -г- л ~ рОГО Л1ЦД НІОЛА ДБДЦДТОГО ДШ П£рб£ЛДБШИ л»же и иньГ слЬгх сбои ^ни ідкнгсь лйты корсшвскне поіунилідти б6л4ілй , тгды м БЛІ w бго мли кнзм ПН£ CBOgA»& Н СДДДЙ W COEf спрдв^ ДДМ И ГДКЙ бго лы w нн^а сд/иьі неб^дд тдкк н л\жг иепосылд н га бни ждднбТ листо he Тинилм ДНИ Н 6СЛІН биддлй и note чдсй и нендн н прот лмне пд фгдо ннгаскн деы тог іупобедде 6і'о ДО КНИГЙ кгроски злпнсдно БЫДО ШТО ій ЗДПИІДТИ БШ. «Здѣсь, въ урядѣ, аодали вашимъ ми- лостямъ доносъ на киязя моего паиа, ішязя Андрея Курбскаго Ярославскаго, и на меня, крестьяне его милости князя Курбскаго Смединскіе, а именно ТроФимъ Сачевичъ и Петръ Жуковачъ , сами оть себя и отъ всѣхъ крестьянъ Смединскихъ. А доносили они о томъ будто его милость, князь Курб- скій, въ нынѣшнемъ восемьдесятъ второмъ году, мѣсяца іюля, двадцатаго дия, по- славъ меня и другихъ слугъ своихъ, велѣлъ отиять у нихъ какіе-то королевскіе листы. Въ слѣдствіе чего , я объявляю вашимъ милостямъ, какъ о князѣ, иаиѣ своемъ, такъ и о себѣ самомъ, что его милость, князь Курбскій, ничего объ этихъ крестьянъ пе в-Кздалъ, и меня не посылалъ, и я у нихъ никакихъ листовъ не отнималъ, и даѵке ихъ не видалъ, и до сихъ поръ ничего объ этомъ не знаю.» И просиль меня ііанъ Ѳедоръ Князскііі, чтобъ его объявленіе записано было въ гродскія книги; и я записать велѣлъ.

RkJQdWJsaXNoZXIy NTc0NDU4