b000000240

иміадгш riffiSfioro лща лшутд дклцлть дгвгдтого дніл ^воторо лілнми гд прн собе ШЛІДТ^ ПНД Ку|ШД nffEBHCKOro д пнд тЫ ШОГО ДО/МДШЕСКОГО 63ЛИ еши стою шлга. тою звыпомененоі» тд яа зндмгннко его л^і кнзи купского кокески пдно гдйрило кдсдро до іѵсощл злисто писдны іи его л\л кнзга ддрш купского ДО ЕОГДрИНД его ЩКА ШСОЙЕЦКОГО БКОТОрОЛ^Й ДИСТЕ ІШШ£ бго л\л кнзя купски до мцкд іисокецкого дкм бХ^ ЗЛ 61'0 .лм кнз? КѴПСКИЛ\Й нд бом^ Бел^гк покинйноти скоее сдЬ^кхбЬ ; н послЬиштво бго ліл чини ннгкли пд гако мсокщт повгди ижй де іа шіо пирйве 32 6ГО ЛІЛ КН36 КуПСКИ НД Б0Н?у нг 6\'Л тдкй и тепе he поед^ н послЬшЁствд ЖДДНОГО 610 ЛІЛ КНЗМ ЧИНИТЙ НЕПОБИНЕ рито ндліенЙ бго ліл кнзи купского пд ГДБрИЛО кдсдро пну аЧОБЕЦКОЛДН ПОБЕДИ Н ДЕ га лідм тдкое роскдздЕ w 6і'о Мл кнзга ПНД СБОЕГО КГДЫ ВШД Л\Л ТЬ Л\ЕШ- КДИМН ВОЛІЁМ ДД£'?КДНЙМ его мл кнзи пнд діОЕго д hoeaSW тл бго л\л шіо и слЬ ; гк_ БЫ BOEHOE tAbfKHTH НЕ^ОЧЕШЙ ТЕДЫ ГЛ склдддю вд ро пере" возныліа Н ТОН ШЛІД. тон звм поліЕНЕНо» ндрЬѴдцим зл WMS неде то ^Іиднга сегоднешнего рокЬ ; WM2- десгд пе'вого л\цд двгутд двдце' ДЕВИТОГО днга злояѵи што мнѣ бознолѵЬ ? и to ШЛГДТЕ ПД ГДБрИЛО СВЕМН КОТОрОЕГКЙ ІА CO. ЗНДЕ возного до книга гроскн злписдти іллзд. двадцаті. девятаго дня , во вторник*, бьыъ я на иотребѣ его милости, киязя Андрея Михаііловича Курбскаго Ярославскаго, вмѣ- сгѣ съ шляхтоіо: папомъ Кирилом-ь Пере- вескимт. и паномъ Алексѣеыь Домашевскимъ. Съ этого галяхтою и съ Ковельскимъ памѣст- никомъ его милости, киязя Курбскаго, па- помъ Гаврилоиъ Кайсаромъ , я Ьздилъ въ Осовецъ, съ листомъ его милости, киязя Апдрея Курбскаго, писапиымъ къ боярину его, Яцку Осовецкому. Въ этомъ листѣ писалъ его милость, кпязь Курбскііі, чтобы Яцку Осовецкій ѣхалъ па войну, вслѣдъ за его милостію, и чтобы исполиялъ службу и оказывалъ послушавіе его милости, князю Курбскому, согласио съ своею обязанностію» Но панъ Яцко Осовецггій сказалъ; «какъ прежде сего, я не ѣздилъ па ройну съ его милостію, кияземъ Курбскимъ, такъ и теперь пе поѣду, u пикакого послушанія я не обя- занъ оказываті. его милости, князю.» На это нам^стгшкъ его милости, киязя Курб- скаго, панъ Гаврило Кайсаровъ, сказалъ пану Осовецкому: «такъ какъ ваша милость живешь здѣсь, въ нмѣвіи н владЬпіи его милости, князя моего пана, а не хочешь ни , служить его милости , ни исправлять военной повинности , то поэтому я , предъ возпымъ и шляхтоіо, назначаю вамъ срокъ для выѣзда изъ этого имѣнія , по іістеченіи восьми педѣль, отъ настоящаго дня, восемь- десятъ перваго года, мѣсяца августа, двад- пать девятаго числа. Такъ приказалъ мнѣ князь, панъ мон.» Эго приказаиіе панъ Гаврило объявилъ мнѣ возпому и бывшен ео мною галяхтЬ. • Я вышеизложенпое донесепіе вознаго приказалъ записать въ гродскія книги.

RkJQdWJsaXNoZXIy NTc0NDU4