b000000218

— 334 — Аористъ. 1. купова-х 2. купона 3. ку^пова купова-с-мо ку пова-с-те ку п5ва-ш-е. /3) Настоящная основа купу-]-е. Настоящее. 1, купу-^-ё-м купу-і-е-мо Еупу-]-ё-те купу-і-у- 2. купу-]-е-ш 3. купу-д-ё Повелит. 1. — 2. купу-^ Преходящее. 1. купова-х 2. купова-ш-е 3. купова-ш-е купу-^-мо купу-]-те. купова-с-мо купова-с-те купова-х-у 1 Прич. прош. дѣйств. купу-]-у^и. Сюда принадлежатъ не только инфинитивныя основы на ова, но и на ива: довикйва, доказйва, замахйва и т. д. 8 множ. вй^у нельзя указать; заповйду ^нЬеп! угрохорв.; по- ви^еду и т. д. въ 'болѣе древнихъ сербскихъ памятннкахъ Дан., Ист. 292 2 . Повелит, построено по образцу приставочнаго повѣд: поъщ Луч., одповй] Пйст.; преходящее споввііах сопШеЬаг Луч. 34: правильно, должно быть, сповщах, какъ риѳма къ сми]ах. Сербамъ безприставочное вѣд, но крайней мѣрѣ теперь^ неизвѣ- стно; съ предлогами оно принадлежит!, къ IV: п5в]едйм, запбвіедйм и т. д. 3 ед. наст, запови^е; сп6ви]е Осм. (стрслв. по кисть); пове- ' Срв. стр. 308, пр. 2. ІТр. ред. 3 Не знаю, почему М. построилъ 3 л. ми. ви,іу, а не виду: кажется, послѣднюю форму слѣдовало бы предполагать на основаніи дй,ду и ]ёду вм. дадлть и гаддть, если бы даже не встрѣчалось только что приведенпыхъ заповйду и повщеду. Пр. ред. Б. Спряженіе безъ настоящной настает. І. в ѣ д. Настоящее. 1. вй-м 2. вй-ш 3. вй Повелит. 1. — 2. вй] *вй-іу. вй]-мо вй]-те. ви-мо вй-те

RkJQdWJsaXNoZXIy NTc0NDU4