b000000218

— 181 — женскаго; гѵёг вездѣ, и уже у Бохорича, женскаго; также §08Іі въ зна= ченіи ериіае. Т гц і и 8Ііг]е, за исключеніемъ родит., образованнаго по мѣсто- именному склоненію, сохраняютъ древнее склоненіе: имен, ігуг, Ц]!, 8Іігзе; винит, (гі, віігі; род. іггЬ, йіігі Ь; дат. Ігет, зіігіт; твор. Іггші, ііігіті, ііігті; мѣст. іггЬ, ііігіЬ. Вмѣсто ІгеЬ у Трубера нѣсколько разъ ігцеЬ. 2. Слова женскаго рода. Им. піі ПІІІ ПІІІ Вин. піі ПІІІ ПІІІ Род. ПІІІ (ПІІІ) пііі Дат. ИІІІ піігаа піііт Твор. ПІІІО 1 пііта пііюі Мѣст. ПІІІ (піііЬ) піііЬ, Тѣ существительныя, которыя въ род. ед. имѣютъ удареніе на окончаніи, замѣняютъ іта, іт и ІЬ иосредствомъ ёша, ёш и ёЬ: козіё- ша, козіёт, коБіёЬ: это — дѣйствіе ударенія, которое по вышесказан- ному обращаем въ ё и самое а V Угорскіе Словенцы образуютъ творит, ед. на от, хорватскіе — на ит: кой1]от, козлит какъ ко81]б отъ *ко8^а; у остальныхъ постоянно ков^о; 8Іга8ііи, гаиікііи Фрейз.; особенностью является посо^, пісбз Ьас посіе 3 . Род. множ. на востокѣ постоянно кончается на і (сіѵег, гарбѵесі Труб., тівеі Преш. 59 вмѣсто іѵегі, гарбѵесіі, тІ8Іі менѣе правильны): Ьоіёгпі Труб., тІ8Іі Крелль, венец., гесі Скал., токі (стрслв. моштнн) ^е1і^иіа^ит Фрейз. 1 Такова 1 краиневай акцентовка; но въ подлннникѣ читается піііо. Пр. ред.- 3 Козіёт, ко8І;ё1і=костеіиъ, косте^ъ, а пйіт, пШІі (т. е. пііът, пйъЬ)= іінтьмъ , ннтьдъ; ковіёю, ковіёЬ породили и козіёта вм. *ко8І;та (костьмд). ѴосІёЬ слѣдуетъ образцу козіёЬ (въ русскомъ наоборотъ -костях по образцу водах): о переходѣ а въ, е и рѣчи быть не можетъ. Пр. ред. 3 Мнѣ сдается, что это иосо] переиначено изъ *пос]6=пос 8]о (ноштк сніж). Пр. ред.